Court ruling № 7768445, 27.01.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-1827/09 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Мамчура Я.С., Умнової О.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Петролеум»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Укр-Петролеум»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000532316/2 від 17.08.2005 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 904395 грн., в тому числі: основний платіж 602930 грн., штрафні (фінансові) санкції 301465 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд міста Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Укр-Петролеум»за період з 01.07.2002 року по 30.06.2004 року, за результатами якої складений акт перевірки № 14/1/23-16/30264203 від 29.03.2005 року.

На підставі зазначеного акта перевірки та за результатами розгляду скарг позивача у процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0232316/0 від 30.03.2005 року, ДПІ у Печерському районі м. Києва, прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000532316/2 від 17.08.2005 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 904395,00 грн., в тому числі: основний платіж 602930,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 301465,00 грн.

Позивач оспорює вказане податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 903801,00 грн., в тому числі: 602534 грн. основного платежу та 301267 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Пунктом 2.1 ст. 2 ЗУ «Про податок на додану вартість»визначено, що платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до пункту 6.1 ст. 6 ЗУ «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (6.1.1 «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Отже, наведеною нормою визначено підстави для оподаткування таких операцій ПДВ за нульовою ставкою: вивезення товару за межі митної території саме платником та наявність належно підтвердженого факту вивезення товару, тобто переміщення такого товару через митний кордон України.

Порядок оформлення вантажної митої декларації регламентований Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року N 574 (надалі - Положення).

Згідно з пунктом 2 Положення, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари, транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України , митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України N 307 від 09.07.1997 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24 вересня 1997 року за N 443/2247 (надалі - Інструкція) і наведена в них інформація відповідає дійсності.

З огляду на викладене, встановленню підлягає як факт належного оформлення вантажно-митної декларації, так і факт вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з Інструкцією у графі 8 «Одержувач» зазначаються відомості про одержувача товарів, якщо це іноземна юридична особа - її найменування та місцезнаходження.

Аналіз матеріалів справи вказує те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт вивезення товару за митну територію України, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позовні вимоги

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Петролеум»- відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2010 року.

Головуючий суддя:                    

Судді: