Court ruling № 7767655, 21.01.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-2065/09 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" січня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Шостака О.О., Ізмайлової Т.Л.,

при секретарі: Олешко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2008 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Транссигнал ОЛК»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

- про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0001162330/0 від 19.09.2008 року про визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у розмірі 102285 грн., штрафних санкцій у розмірі 51143 грн., та №0001152330/0 від 19.09.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 209620 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2008 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 11.08.2008 року по 5.09.2008 року працівниками ДПІ у м. Вінниці проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Транссигнал ОЛК»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 1.07.2007 року по 1.06.2008 року, про що складено акт від 9.09.2008 року №2221/2330/32054869.

Згідно вказаного акту органом державної податкової служби виявлено порушення позивачем п.п.4.1 ст.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 209620 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від»ємного значення попереднього звітного періоду по податковій декларації з ПДВ на 102284 грн.

На підставі вказаного акту та виявлених порушень, податковий орган, прийняв податкові повідомлення-рішення: №0001162330/0 від 19.09.2008 року, яким, за порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначив позивачу податкове зобов»язання по податку на додану вартість у розмірі 153428 грн. з урахуванням штрафних санкцій, та №0001152330/0 від 19.09.2008 року, яким за порушення п.4.1 ст.4 цього ж Закону позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 209620 грн.

Згідно висновків акту перевірки, позивач, в порушення вищевказаних норм Закону, при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки автотранспортних засобів використав вартість поставки автотранспортних засобів, встановлену на основі усної домовленості з покупцем, не врахувавши при цьому п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено, що у разі, якщо звичайна ціна на товари (роботи, послуги) перевищує договірну ціну та такі товари (роботи, послуги) більше ніж на 20%, база оподаткування операцій поставки таких товарів (робіт, послуг) визначається за звичайними цінами.

З метою визначення бази оподаткування податком на додану вартість за товари, що були імпортовані на митну територію України і в подальшому реалізовані, орган державної податкової служби застосував звичайну ціну, яка відповідає митній вартості, зазначеній у вантажних митних деклараціях з урахування сплаченого мита та митного збору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митна вартість застосовується для нарахування податків і зборів для товарів, які перебувають під митним контролем, відповідно до ст.ст.43,259 МК України, і оскільки реалізовані позивачем транспортні засоби, за реалізацію яких виникло бюджетне відшкодування, на момент їх продажу під митним контролем не перебували, то митна вартість до них не застосовується.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо безпідставності застосування відповідачем до спірних правовідносин п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки даною нормою визначений порядок нарахування податку на додану вартість для товарів, які імпортуються на митну територію України –перебувають під митним контролем та не стосується вже розмитнених товарів, митний контроль щодо яких закінчився. ПДВ сплачено позивачем при розмитнені товарів.

В силу положень п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»та ч.2 ст.71 КАС України, обов»язок доказування правомірності рішення податкового органу щодо визначення податкових зобов»язань із застосуванням положень про звичайні ціни покладений на суб»єкта владних повноважень.

Відповідач, як суб»єкт владних повноважень аргументовано, з посиланням на докази, не довів правомірність винесення ним оскаржуваних позивачем повідомлень-рішень із застосуванням положень про звичайні ціни та не спростував твердження платника податків про їх безпідставність і необґрунтованість.

Суд першої інстанції дав належну оцінку вищевказаним обставинам, об»єктивно оцінив зібрані по справі докази, правильно застосував норми матеріального права та ухвалив рішення, яке відповідає Закону.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 26.01.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: