Court ruling № 77658612, 07.11.2018, Cherkasy District Administrative Court

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

07 листопада 2018 року справа № 2340/3723/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу № 2340/3723/18

за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 3932109) [представник позивача – не прибув]

до товариства з обмеженою відповідальністю «СТО-ВАНТАЖАВТО» (вул. Мазура, 21 А, кім. 4, м. Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35686370) [представник відповідача – не прибув]

про стягнення коштів з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, прийнято ухвалу.

18.09.2018 Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «СТО-ВАНТАЖАВТО», просить: стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 17500,83 грн.

Ухвалою від 18.09.2018 відкрито провадження у справі, ухвалою від 11.10.2018 розгляд справи призначено на 07.11.2018 о 08 год. 30 хв.

06.11.2018 від позивача надійшла заява про відмову від позову у зв’язку із задоволенням позовних вимог відповідачем – сплатою податкового боргу у сумі 17500,83 грн. відповідно до платіжних доручень від 02.11.2018 № 37 у сумі 5154,96 та від 02.11.2018 у сумі 12345,87 грн. Розгляд зазначеної заяви представник позивача просив здійснити за його відсутності.

Відповідачем 05.11.2018 подано заяву з процесуальних питань, де зазначено, що відповідно до платіжних доручень від 02.11.2018 № 37 у сумі 5154,96 та від 02.11.2018 у сумі 12345,87 грн. відповідачем виконано обов’язок із сплати податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи або у окремій письмовій заяві.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Згідно частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок розподілу судових витрат. Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом). Враховуючи, що провадження закрито за клопотанням позивача – Головного управління ДФС у Черкаській області, то відсутні підстави для вирішення питання повернення судового збору.

Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази понесених позовом Головним управлінням ДФС у Черкаській області судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до статтей 139, 140 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 4, 6-14, 73-78, 139, 140, 238, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 2340/3723/18 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «СТО-ВАНТАЖАВТО» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35686370) про стягнення коштів з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В. Трофімова