
Справа № 161/15554/18
Провадження № 3/161/3556/18
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 29 жовтня 2018 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., з участю особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, робітника ТОВ «Волиньфорестбуд», РНОКП НОМЕР_1,
- за ч.2 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 05 вересня 2018 року близько 23 год. 00 хв. по вулиці Ранкова, що в місті Луцьку Волинської області, порушив правила тримання собак, а саме: допустив вихід належних йому собак бійцівської породи за межі свого подвір’я, що спричинило заподіяння шкоди здоров’ю ОСОБА_2, та чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, розкаявся, просив пробачення у потерпілої.
Крім повного визнання вини самим ОСОБА_1, його винність у вчинені правопорушення передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП повністю стверджена поясненнями даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2, під час яких вона вказувала, що ОСОБА_1 утримує собак без вольєру, що призвело до того, що останні 05.09.2018 року через його відчинену хвіртку проникли на домогосподарство її матері, де в цей час вона перебувала із чоловіком, та заподіяли їй особисто тілесні ушкодження, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, висновком за результатом звернення ОСОБА_2, рапортом інспектора поліції, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2, письмовими поясненнями правопорушника, поясненнями в судовому засіданні та усними поясненнями свідка ОСОБА_3, довідкою Луцької міської клінічної лікарні №9713.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке є суспільно небезпечним, разом з тим, суд враховує визнання провини та щире каяття порушника.
Таким чином, з урахуванням характеру правопорушення, особи винного, інших обставин справи, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції ч.2 ст. 154 КУпАП у виді штрафу з конфіскацією тварин.
Згідно п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути судовий збір.
Керуючись п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, на підставі ст.154 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п’ятдесят одну) гривню з конфіскацією тварин, а саме двох собак бійцівської породи.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок, за наступними реквізитами: найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області, назва податку - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), банк - ГУДКСУ у Волинській області, код банку 899998, номер рахунку 31216206003002, одержувач коштів УК у м. Луцьку (м. Луцьк) 22030101, ідентифікаційний код одержувача 38009628.
Постанова може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій
The court decision No. 77558654, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 29.10.2018. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 161/15554/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: