Court ruling № 77555376, 15.10.2018, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Провадження №2/760/7240/18

Справа №760/26189/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

15 жовтня 2018 року суддя Солом’янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції в м.Києві про визнання права власності, суддя –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України.

Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що позивачем визначено ціну позову у розмірі 13 748 грн., однак, відсутні докази вказаної вартості майна.

Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Таким чином, з метою усунення недоліків поданої позовної заяви і можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі, позивачу в розумінні вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України необхідно також надати належні докази вартості майна та зазначити ціну позову, оскільки, ціна позову, зазначена позивачем, в розмірі 13748 гривень, навіть орієнтовно не відповідає ринковій вартості 1/2 частини домоволодіння в м. Києві.

Крім того, позовна заява не відповідає вимозі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, оскільки,

Так, позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, долучив до позову кольорову копію квитанції на суму 704,80 грн., проте, зазначена копія квитанції не може бути прийнята судом, як належний доказ сплати судового збору з огляду на наступне.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу слід надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, а в разі визначення ціни позову в більшому розмірі доплатити судовий збір, або ж сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наступними платіжними реквізитами:

на рахунок № 31218206026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києві.

З огляду на наведене, позов підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності, - залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: