Court ruling № 77548610, 01.11.2018, Kiliya District Court of Odesa Oblast

Справа № 502/945/18

УХВАЛА

01 листопада 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді: Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Фоміної О.В.

прокурора: Порущенко Є.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

клопотання захисника

про визнання недопустимими доказів

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12018160310000191 від 31.03.2018 р. відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень,

передбачених ч. 4 ст. 160 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В ході судового розгляду відповідного кримінального провадження захисником обвинуваченої 01.11.2018 р. було заявлене клопотання про визнання неналежним та недопустимим доказом протоколу огляду речей від 03.05.2018 р. з підстав ненадання стороною обвинувачення доступу стороні захисту до технічних носіїв за допомогою яких відбувалось фіксування огляду речей, що відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України, на думку захисника, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів.

Крім цього, захисник заявив клопотання про визнання неналежними та недопустимими доказами : 1/ Протоколу № 65/4/2657 від 26.04.2018 р. на 1 арк.; 2/ Оптичного диску № 65/4/52-457 від 23.04.2018 р.; 3/ Протоколу № 65/4/2658 від 26.04.2018 р. на 1 арк.; 4/ Оптичного диску № 65/4/52-476 від 23.04.2018 р.; 5/ Протоколу № 65/4/2659 від 26.04.2018 р. на 2 арк.; 6/ Оптичного диску № 65/4/52-477 від 23.04.2018 р.; 7/ Протоколу № 65/4/2660 від 26.04.2018 р. на 1 арк.; 8/ Оптичного диску № 65/4/52-478 від 23.04.2018 р.

В обґрунтування необхідності визнання вказаних доказів недопустимими захисник зазначив, що стороною обвинувачення під час надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування не були надані відповідні процесуальні рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з урахуванням чого відповідні матеріали НСРД не можуть бути використані у якості доказів.

Крім цього, в матеріалах кримінального провадження, відкритих стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України відсутні будь-які процесуальні рішення сторони обвинувачення про залучення до конфіденційного співробітництва ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проводили за допомогою технічних засобів аудіо- та відеоконтроль обвинуваченої, у зв’язку з чим отримана за допомогою відповідних негласних слідчих (розшукових) дій інформація не може вважатися до належним та допустимим доказом.

Обвинувачена підтримала клопотання свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника, зазначивши що воно є передчасним, оскільки питання допустимості доказів має бути вирішене судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Заслухавши заявлене захисником клопотання та думку інших учасників судового провадження, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 89 КПК України - суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

При цьому, з огляду на положення ст. ст. 86, 87 КПК України щодо допустимості та недопустимості доказів, підставою для визнання доказу недопустимим, за умови його очевидної недопустимості, яка виключає його використання при прийнятті процесуальних рішень, може бути виключно порушення встановленого законом порядку його отримання.

На момент заявлення захисником обвинуваченої відповідних клопотань прокурором надано суду відповідні ухвали слідчого судді на дозвіл на проведення НСРД і продовжується надання інших документів, які прокурор вважає необхідним дослідити в якості доказів у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вирішення питання допустимості зазначених захисником доказів на даний час є передчасним і воно буде здійснене судом під час належної оцінки в ході ухвалення вироку всієї сукупності наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Таким чином у задоволенні клопотань захисника слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 87, 89, 94, 350 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань захисника про визнання доказів неналежними та недопустимими – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першої статті 392 КПК України.

Суддя Кілійського

районного суду

ОСОБА_5