Court ruling № 77501044, 12.10.2018, Centralno-Miskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 216/4106/18

2-з/216/70/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді: - ОСОБА_1

за участю секретаря: - ОСОБА_2

розглянувши в порядку ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви вказує, що в провадженні суду знаходиться справа за її позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» про визнання незаконним акту про порушення, рішення діючої комісії з розгляду актів про порушення, а також визначення перерахунку (донарахування) або зміну режиму нарахування природного газу у порядку захисту прав споживачів. Представником Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» 12.06.2018 року було здійснено припинення газопостачання в її домоволодінні № 174 по вул.Черняховського в м.Кривому Розі, та опломбовано всі газові прилади. В осінньо-зимовий період вона змушена проживати в будинку без газопостачання, і як наслідок без опалення. Просить суд зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» до винесення рішення по справі провадити будь-які дії щодо припинення або обмеження їй газопостачання; зобов’язати поновити газопостачання до її домоволодіння та до винесення рішення по справі здійснювати нарахування плати за фактично спожитий природний газ відповідно до фактичних показань газового лічильника або за відсутності газового лічильника відповідно до середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або між опалювальний) попереднього року або фактичний період споживання.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, в частині поновлення заявнику газопостачання побутового споживчого газу, з метою поновлення порушених прав, за захистом яких остання звернулася. Разом з тим, суд не вбачає правових підстав вжиття заходів забезпечення позову згідно вимог ст.150 ЦПК України, в частині заборони вчинення будь-яких інших дій щодо припинення або обмеження газопостачання побутового природного газу, а також здійснення нарахувань за спожитий газ відповідно до фактичних показань газового лічильника, або відповідно до середньомісячного обсягу споживання природного газу, оскільки вказані вимоги являються припущенням заявника які нічим не підтверджуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» поновити газопостачання побутовому споживачу природного газу ОСОБА_3 в домоволодінні за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Черняховського, буд.174, в іншій частині – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: