Decision № 77486340, 19.10.2018, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №2/447/624/18 Справа №447/1042/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

заочне

19.10.2018 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: голов уючого –судді Ка рбовнік І. М.

з участю секретаря Данилів О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ПАТ «Європейський страховий союз» про стягнення сум страхового відшкодування ,-

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду із позовом про стягнення з ПАТ «Європейський страховий союз» страхового відшкодування в сумі 47850,80 грн. В обгрунтування позову вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є правонаступником всіх майнових прав та обов"язків управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області та Миколаївського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області та у його власності перебуває транспортний засіб ВАЗ 21043 р.н. НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) ХТА21043020891285, колір зелений, що підтверджеється свідоцтвом про реєстрацію СХК № 370603 від 02.03.2018 року.

Між Управлінням та ПАТ «Європейський страховий союз» відповідно до ЗУ "Про стахування" укладено договір добровільного комплексного страхування автотранспортних засобів від 30.05.2016 р. № 01-0236-16 ТЗ повне КАСКО. Строк дії договору з 31.05.2016 року по 30.05.2017 року. Страхова сума становить 54600,00 грн., франшиза - 0,50% - 273,00 грн.

02.03.2017 року близько 14:00 у місті Миколаєві Львівської області відбулась дорожньо транспортна пригода з участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та втомобіля AUDI-80 д.н.з. НОМЕР_3, в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 26.04.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

03.03.2017 року Управління в особі начальника ОСОБА_2 звернулося до ПАТ «Європейський страховий союз» з заявою про факт настання страхової події та про виплату страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП автомобіль НОМЕР_2 .

24.06.2017 року за № 1748/04-39 Управлінням на адресу відповідача направлено вимогу про надання письмової відповіді про виплату страхового відшкодування та негайну виплату страхового відшкодування, оскільки строки для виплати сплинули ще 03.04.2017 року. 19.12.2017 року Управління повторно надіслано запит під № 6696/04-39.

Станом на день подачі позову жодної відповіді щодо розгляду вищевказаних заяв не надано, виплати страхового відшкодування не здійснено, причин відмови у виплаті страхового відшкодування не повідомлено.

Відповідно до висновку № 92/17 від 14.12.2017 року експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку вартості матеріального збитку вбачається, що ринкова вартість автомобіля НОМЕР_4 без врахування вартості відновлювального ремонту наявних пошкоджень становить 28850,00 грн.; вартість необхідного відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 становить 47560,80 грн., у звязку з наведеним просив позов задоволити.

19.10.2018 року представником позивача ОСОБА_3 подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила такі задоволити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зясувавши дійсні обставини справи, права та обовязки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Між Управлінням та ПАТ «Європейський страховий союз» відповідно до ЗУ "Про стахування" укладено договір добровільного комплексного страхування автотранспортних засобів від 30.05.2016 р. № 01-0236-16 ТЗ повне КАСКО.

02.03.2017 року близько 14:00 у місті Миколаєві Львівської області відбулась дорожньо транспортна пригода з участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та втомобіля AUDI-80 д.н.з. НОМЕР_3, в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 26.04.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні згаданого ДТП доведена та доказуванню не підлягає.

Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно з вимогами ст.6 Закону України "Про страхування" ,добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Стаття 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком ,згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування ( подати допомогу , виконати послугу тощо) , а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору .

Страхова сума, у відповідності до вимог Закону України " Про страхування", ст. 9 - це грошова сума , в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума ,яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування, відповідно до п.3 ст. 20 вищевказаного Закону у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати ( страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) , розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України , особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками, а зокрема , є втрати , яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати ,які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Крім того , у відповідності до вимог ст. 1192 ч. 2 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У звязку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача по справі на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 264, 265, 280-282, 284 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 6, 9, 16 Закону України " Про страхування", суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ПАТ "Європейський страховий союз" (код ЄДРПОУ 33552636, що за адресою: м. Київ, вул. М.Коцюбинського 6,) на користь Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 138148850, що за адресою м. Львів, вул. Митрополита Андрея 10) страхове відшкодування в сумі 47850 (сорок сім тисяч вісімсот п"ятдесят) грн. 80 коп.

Стягнути з ПАТ "Європейський страховий союз" (код ЄДРПОУ 33552636, що за адресою: м. Київ, вул. М.Коцюбинського 6,) в користь держави судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Карбовнік І. М.