Court ruling № 77412436, 25.10.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

25 жовтня 2018 року м. Київ№ 826/5551/17Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в частині:

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання протиправними та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач, Управління), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати з березня 2016 року адресної допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про зупинення (припинення) виплати адресної допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов'язати відповідача поновити виплату адресної допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати. Також позивач просила суд, враховуючи її майновий стан, звільнити її від сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 11.12.2014 вона перебуває в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на обліку як внутрішньо переміщена особа. На підставі її заяви відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" відповідач з 15.06.2015 до 15.02.2016 щомісячно нараховував на її картковий рахунок в Ощадбанку України адресну допомогу для її сім'ї у розмірі 1768 грн. У березні 2016 року виплата адресної допомоги припинилась. Причини припинення виплат позивачу невідомі, жодних повідомлень чи рішень з даного приводу від відповідача позивач не отримувала. Однак, з інформації на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України, позивач допускає, що невиплата адресної допомоги могла статися через прийняття рішення відповідачем про призупинення їй виплат через необхідність підтвердити своє фактичне місце проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою позивача, як уповноваженого представника сім'ї, від 22.12.2015 Управлінням проведено призначення щомісячної адресної допомоги на 6-ти місячний строк з 22.12.2015 по 10.06.2016. Однак, рішенням Управління від 04.03.2016 виплату позивачу грошової допомоги переміщеним особам на проживання у розмірі 1768 грн. (по 884 грн. на кожну дитину) з 01.04.2016 припинено з причини виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

З наведеного слідує, що порушення права позивача на виплату грошової допомоги шляхом її припинення мало місце з 01.04.2016 на підставі рішення Управління від 04.03.2016.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, про припинення виплати з березня 2016 року позивач була обізнана, так як помітила, що кошти грошової допомоги перестали надходити на її картковий рахунок. Однак, позивач звернулася до суду за захистом порушених прав тільки 21.04.2017 - через один рік з дня, коли довідалася або повинна була довідатися про порушення свого права, тобто з порушенням 6-ти місячного строку.

За змістом статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Зі вказаної норми слідує, що за умови відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про відновлення пропущеного строку позивач не подавала, причини пропущення строку для звернення не зазначала.

Згідно вимог ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов в цій частині слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. 123, 240, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо невиплати з березня 2016 року адресної допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та скасування рішення від 04.03.2016 про припинення допомоги переміщеним особам на проживання - залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Відповідно до ч. 3 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур