Decision № 77280774, 22.10.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2018 року № 826/6047/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправною відмову та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (04112; АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) (далі - позивач, ОСОБА_1,) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053; м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві врахування до призначеної полковнику запасу, учаснику бойових дій АТО, ОСОБА_1 пенсії з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога в разі звільнення з військової служби, винагорода за безпосередню участь в АТО, компенсація за невикористану частину відпустки, премія згідно ст. 27 дисциплінарного статуту ЗСУ) за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення (з 28.09.2017) з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога в разі звільнення з військової служби, винагорода за безпосередню участь в АТО, компенсація за невикористану частину відпустки, премія згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту ЗСУ) за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, з урахуванням довідки від 22.02.2018 № 305/181, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, і виплатити йому різницю, що утворилася з моменту призначення пенсії до моменту фактичного перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що проходив військову службу на посаді старшого офіцера відділу забезпечення ракетами та боєприпасами управління забезпечення ракетами та боєприпасами Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України.

Разом з тим, як зазначив позивач, наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 16.09.2017 № 648 його звільнено з військової служби у запас за п. «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням вимог ч. 8 цієї статі. Наказом командира військової частини А2513 від 27.09.2017 № 213 позивача виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення у зв'язку зі звільненням у запас.

При цьому, позивач наголосив, що відповідно до грошового атестату серії ЗУ № 373679 до структури його колишнього щомісячного грошового забезпечення входять: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові виплати, зокрема, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода, одноразові додаткові види грошового забезпечення та одноразова грошова допомога в разі звільнення.

Так, як стверджує позивач, йому було видано довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 28.09.2017 № 305/685 та постановлено на облік.

Між тим, позивач наголосив, що після отримання пенсійних виплат, він з'ясував, що відповідачем не було враховано до пенсії щомісячну додаткову грошову винагороду та одноразові види грошового забезпечення, а саме: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, премію згідно ст. 27 дисциплінарного статуту ЗСУ, винагороду за участь в АТО, грошову компенсацію за невикористану частину відпустки та одноразову грошову допомогу у разі звільнення.

Останній вказав, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Однак, листом від 03.04.2018 № 13034 відповідач відмовив позивачу у включенні вказаних додаткових видів грошового забезпечення до складу пенсії позивача.

В той же час позивач вважає вказану відмову протиправною, з огляду на те, що з таких видів грошового забезпечення ним було сплачено єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, позивач посилається на те, що усі суми складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі щомісячна додаткова грошова винагороди та одноразові додаткові види грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога в разі звільнення з військової служби, винагорода за безпосередню участь в АТО, компенсація за невикористану частину відпустки, премія згідно ст. 27 дисциплінарного статуту ЗСУ) за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням підлягають включенню до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, у зв'язку з чим, позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач надіслав до суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що пенсію позивачу було призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та обчислено на підставі матеріалів пенсійної справи, зокрема, на підставі грошового атестату та довідки про основні та додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням до якої не включено вихідну допомогу, матеріальну допомогу, індексацію заробітної плати за 2014 рік та грошову винагороду за 3 місяці участі в АТО.

При цьому, представник відповідача наголосив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначення складових частин грошового забезпечення покладено на органи, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Крім того, ГУ ПФУ в м. Києві посилаючись на ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосило, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В той же час, представник відповідача посилається на те, що законодавством України не передбачено включення до грошового забезпечення для розрахунку пенсії сум вихідної допомоги, матеріальної допомоги, індексації заробітної плати та грошової винагороди за участь у антитерористичній операції, оскільки з таких сум грошового забезпечення позивачем не було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, представник відповідача наголошує на безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою від 20.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляд та відповідно до ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою суду від 22.10.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 203 здійснено заміну відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР: 22869069) його правонаступником - Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР: 42098368).

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи наявні письмові пояснення учасників справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вказана пенсія обчислена позивачу виходячи з грошового забезпечення, відомості про яке містяться у грошовому атестаті серії ЗУ № 373679 та довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсій від 28.09.2017 № 305/685.

Згідно із вказаних документів при обчисленні пенсії позивачу було враховано його грошове забезпечення, яке складалось з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 35%, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі: надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці 15%, премія 400%.

В подальшому, позивачем отримано довідку від 22.02.2018 № 305/181 про суми нарахованого (виплаченого) грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної грошової винагороди, одноразових видів грошового забезпечення, премії згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, винагороди за безпосередню участю в Антитерористичній операції, грошової компенсації за невикористану частину відпустки та одноразової допомоги у разі звільнення з військової служби за період з 01.09.2015 по 27.09.2017.

Відповідно до вказаної довідки від 22.02.2018 № 305/181 (т. 1 а.с. 22) до складу грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, входили, зокрема, щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, винагорода за безпосередню участю в Антитерористичній операції, грошова компенсації за невикористану частину відпустки та одноразова допомога у разі звільнення з військової служби.

Так, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, до якої було надано довідку від 22.02.2018 № 305/181.

Разом з тим, листом від 03.04.2018 № 13034/03 відповідач відмовив позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії. Вказана відмова мотивована тим, що в ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» не зазначено такі види грошового забезпечення, як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, премія згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, винагорода за безпосередню участю в Антитерористичній операції, грошова компенсації за невикористану частину відпустки та одноразова допомога у разі звільнення з військової служби, з огляду на що їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону.

Крім того, ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивача про те, що оскільки Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 передбачено, що до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії, які мають разовий характер, не можуть буди враховані до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії.

Позивач, вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, дохід позивача (грошове забезпечення), як застрахованої особи, з якого були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески входить в дохід для обчислення пенсії.

Поряд з цим, відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Між тим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції чинної на момент виникнення спірних відносин (далі - Постанова № 1294), упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 91 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 101 цього Закону).

Між тим, умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329.

Так, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пп. 3 п. 5 Постанови № 1294, пп.пп. 30.1 та 30.3 п. 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

З огляду на викладене, суд зазначає, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп. 3 п. 5 Постанови № 1294, пп.пп. 30.1 та 30.3 п. 30 розділу ХХХ Інструкції).

Крім цього, відповідно до ст. 27 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV до офіцерів застосовуються такі заохочення як нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією.

Отже, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відносяться до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 522/9660/16-а (провадження № К/9901/2925/18) та від 06.02.2018 у справі № 761/28228/15-а (провадження № К/9901/3762/18).

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Постанова № 889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з п. 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки від 22.02.2018 № 305/181 про суми нарахованого (виплаченого) грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної грошової винагороди, одноразових видів грошового забезпечення, премії згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, винагороди за безпосередню участю в Антитерористичній операції, грошової компенсації за невикористану частину відпустки та одноразової допомоги у разі звільнення з військової служби за період з 01.09.2015 по 27.09.2017, позивачу на момент звільнення впродовж 24 місяців виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, тобто така винагорода мала постійний характер.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, відносяться до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Щодо грошової допомоги за участь в АТО, суд зазначена наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» зі змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31.01.2015 № 24, встановлено грошову винагороду за участь в антитерористичних операціях та бойових діях (далі - винагорода за участь в АТО).

Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям, які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 01.05.2014. Вказана грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, приймаючих участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.

Також ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та наказу Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що компенсація за невикористану частину відпустки входить до системи оплати праці, оскільки з такої компенсації було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з огляду на що відносяться до складу грошового забезпечення, з розміру якої також обчислюється пенсія.

Таким чином, проаналізувавши вказані обставини у сукупності, суд зазначає, що не включення відповідачем при обчисленні пенсії позивачу таких видів виплат, як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за безпосередню участь в АТО, премія згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту ЗСУ до складу грошового забезпечення та компенсації за невикористану частину відпустки є протиправним, а відмова у перерахунку пенсії в цій частині є необґрунтованою, з огляду на що, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, стосовно одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби, суд вказує на наступне.

Статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом п. 17 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Разом з тим, ч. 3 ст. 43 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні.

Правові підстави для її виплати встановлені ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення, пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Тобто, одноразова грошова допомога в разі звільнення з військової служби не входить до складу грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих індивідуально визначених гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 у справі № 812/6733/13 та постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 761/28228/15-а.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 з 28.09.2017 має право на перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням складових сум грошового забезпечення, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь в АТО, компенсації за невикористану частину відпустки, та премії згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту ЗСУ за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, з урахуванням довідки від 22.02.2018 № 305/181, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, обрання ефективного способу захисту порушеного права відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України.

З огляду на те, що судом встановлено порушення прав позивача, суд, для належного захисту порушених прав позивача вважає за можливим позовну вимогу про зобов'язання вчинити дії задовольнити у спосіб зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 28.09.2017 перерахунок раніше призначеної пенсії та виплатити різницю такої пенсії з урахуванням складових сум грошового забезпечення, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь в АТО, компенсації за невикористану частину відпустки та премії згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту ЗСУ за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, з урахуванням довідки від 22.02.2018 № 305/181, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, крім одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не надано жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, на яких гуртуються заперечення відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню - як зазначено вище.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (04112; АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві врахування до призначеної полковнику запасу, учаснику бойових дій АТО ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безпосередню участь в АТО, компенсації за невикористану частину відпустки та премії згідно ст. 27 дисциплінарного статуту ЗСУ за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053; м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) здійснити ОСОБА_1 (04112; АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 28.09.2017 перерахунок раніше призначеної пенсії та виплатити різницю такої пенсії з урахуванням складових сум грошового забезпечення, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь в АТО, компенсації за невикористану частину відпустки та премії згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту ЗСУ за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, з урахуванням довідки від 22.02.2018 № 305/181, виданої Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України, крім одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби.

У задоволенні позові в іншій частині - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін