
Справа №: 653/2860/18
Провадження № 3/653/1284/18
П О С Т А Н О В А
іменем України
18 жовтня 2018 року м. Генічеськ
Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Крапівіна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. номер НОМЕР_1, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Генічеського районного суду Херсонської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КпАП України.
При розгляді адміністративного матеріалу судом встановлено, що 24.08.2018 року складено протокол, серії БР № 069302 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, відповідно до якого 24 серпня 2017 року о 00 годині 20 хв. було виявлено, що останній в смт. Новоолексіївка по вул.. Лесі Українки, керував автомобілем НОМЕР_2, з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження тесту на стан алкогольного сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер», відмовився в присутності двох свідків. Крім того, відмовився проїхати до лікарня, для проходження аналогічного тесту, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вказаному правопорушенні не визнав. Пояснив, що 24.08.2018 року близько 00.20 год, він перебував в своєму автомобілі НОМЕР_2 по вул.. Лесі Українки в смт. Новоолексіївка. При цьому вказує, що автомобілем він не керував. Пояснює, що автомобіль просто стояв припаркований на узбіччі дороги. Але, проїжджаючий поруч автомобіль поліції зупинився, та з нього вийшли працівники поліції, які запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп’яніння. Від проходження тесту він відмовився, оскільки автомобілем не керував. Крім того попросив у співробітників поліції документи на алкотестер «Драгер», на що йому відмовили.
Свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що 24.08.2018 року близько 00.20 год вони були в поліцейському наряді та їхали на виклик в смт. Новоолексіївка. Побачивши автомобіль НОМЕР_2, який порушив ПДР України, вони його зупинили. Автомобілем керував ОСОБА_1 Відчувши у водія запах алкоголю, запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп’яніння, останній а ні за допомогою алкотестера «Драгер», а ні в лікарні, пройти такий тест відмовився.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що 24.08.2018 року близько 00.20 год, вони були разом з ОСОБА_1 біля магазину по вул.. Лесі Українки в смт Новоолексіївка. ОСОБА_1 був на автомобілі НОМЕР_2, але ним не керував, він просто стояв на узбіччі дороги. Під’їхали співробітники поліції, та почали просити документи. ОСОБА_1 сів до поліцейських в автомобіль. Поліцейські склали протокол.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника, суд вважає вину ОСОБА_1 повністю доведеною, виходячи з наступного.
Згідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення БР № 069302 вбачається, що 24 серпня 2017 року о 00 годині 20 хв. ОСОБА_1В в смт. Новоолексіївка по вул.. Лесі Українки, керував автомобілем НОМЕР_2, в з ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження тесту на стан алкогольного сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер», відмовився в присутності двох свідків. Крім того, відмовився проїхати до лікарня, для проходження аналогічного тесту, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. ч.1 ст.130 КУпАП підтверджено в судовому засіданні долученими до протоколу матеріалами, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Крім того, в судовому засіданні було вивчено відеозапис, на якому чітко видно ОСОБА_1, який відмовляється проходити тест на стан алкогольного сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер». Також відмовляється їхати до лікарні. Відеозапис датований 24.08.2018 року.
Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки вони не спростовуються матеріалами справи, показами свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та відеозаписом, вивченим в судовому засіданні.
Також, суд критично оцінює покази ОСОБА_1, відносто того, що автомобіль просто стояв, та він ним не керував, і відповідно його неможливо притягнути до адміністративної відповідальності. Такі покази спростовуються матеріалами справи, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також ПДР України, відповідно до яких, ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.
Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 порушення п.п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.. 130 КУпАП.
Дії останнього судом кваліфіковані за ст.. 130 КУпАП, а саме як відмова особи, керуючої транспортним засобом від проходження у встановленому законному порядку огляду на встановлення сп’яніння.
При розгляді справи суд враховує характер вчиненого правопорушення а саме вчинення правопорушення на транспорті, що за своєю природою носить досить високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з урахуванням того, що порушник отримував посвідчення водія, суд дійшов висновку про необхідність накладення стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 130 ч.1, 283,285 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 10200/десять тисяч двісті/ грн. на р/р № 3111814902001, банк ГУ ДКСУ в Херсонській області, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37959517, код платежу 21081300, протокол БР № 069302/, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1/один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 /триста п’ятдесят дві гривані сорок копійок/ на р/р № 31211256026001, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», код 22030106 Відповідно до п.5 З.У. «Про судовий збір»/.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Постанова може бути пред’явлена до _____2018 р.
Постанова набрала чинності _____2018 р.
Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_7
The court decision No. 77208243, Henichesk District Court of Kherson Oblast was adopted on 18.10.2018. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 653/2860/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: