Court ruling № 77152308, 17.10.2018, Dovhyntsivskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 211/4945/18

Провадження № 2-з/211/80/18

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

17 жовтня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Ніколенко Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача та стягнення грошових коштів до відповідача ТОВ «Дрімкар» та просив суд стягнути з відповідача на його користь сплачені грошові кошти за попереднім договором № 1200 на купівлю-продаж транспортного засобу від 02.08.2018 р. в сумі 40001,60 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору.

Одночасно з позовом ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 4001,60 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26006010006864 в АКБ «Індустріалбанк» код банку 313849, який належить ТОВ «Дрімкар», вказавши, що невжиття заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення по справі, порушивши його законні права в разі винесення рішення на його користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Згідно частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частини 1,2 статті 150 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Предметом позову є стягнення з відповідача коштів за попереднім договором.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова) судам роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так в матеріалах заяви відсутні належні та допустимі докази відкриття та функціонування вказаного рахунку саме на ім’я відповідача ТОВ «Дрімкар» у вказаній фінансовій установі належними довідками банку, які б містили печатку банку та підпис відповідальної особи.

Крім того, в якості обґрунтування необхідності забезпечення позову у справі позивач зазначив небажання відповідача йти на контакти з позивачем та самостійного не повернення коштів, отриманих на виконання договору, що не являється належним обґрунтуванням накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки такий вид забезпечення позову може перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, що призведе до порушення дисбалансу рівності учасників процесу перед законом.

Враховуючи викладене та норми законодавства, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151 -153 ЦПК України, суд,-

ухвалила:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 17 жовтня 2018 року.

Суддя Д.М.Ніколенко