Decision № 77151909, 16.10.2018, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 р. № 1440/2214/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54025

до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001

про:скасування арешту на нерухоме майно,ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування арешту на все нерухоме майно, накладений постановою б/н Центрального відділу ДВС ММУЮ від 10.07.2008 року, номер обтяження 7544188 від 09.07.2008.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що рішення суду про стягнення коштів, яке перебувало на виконанні у відповідача та в рамках якого накладено арешт на майно позивача, виконано позивачем в повному обсязі.

Відповідач надав пояснення, в яких зазначив про можливість зняття арешту з майна за завершеним виконавчим провадженням без звернення до суду з відповідним позовом. Позивач 26.09.2018 надала суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

У Центральному відділі Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області здійснювалось виконавче провадження № 6909366 з примусового виконання виконавчого листа № 2-990-07, виданого Любашівським районним судом Одеської області 17.12.2007 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 5020,00 грн.

В рамках виконавчого провадження № 6909366 винесена постанова б/н від 09.07.2008 року, якою було накладено арешт на все нерухоме майно позивача.

28.10.2008 року державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ст. 37 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження» - повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону, та виконавчий лист надіслав до Відділу ДВС Любашівського районного управління юстиції Одеської області.

Відділом ДВС Любашівського районного управління юстиції Одеської області відмовлено у відкритті виконавчого провадження відповідно до ст. 26 Закону України № 606-ХІV, та виконавчий лист по справі № 2-990-17 повернуто до Любашівського районного суду Одеської області.

Позивач зазначає, що рішення суду ним виконано в повному обсязі ще у жовтні 2009 року.

10.08.2018 позивач звернулася до відповідача з заявою про скасування арешту майна.

Листом від 27.08.2018 № 01.0537746 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 6909266 та зазначив, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 38 Закону України № 606-ХІV (чинний на момент повернення виконавчого листа до суду), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Ч. 1 ст. 40 Закону України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (чинний на час розгляду справи), у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з ч.2,5 ст.59 Закону України " Про виконавче провадження" № 1404 у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Існування арешту на майно позивача порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст.41 Конституції України) та є порушенням ст.1 Першого протоколу(право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності, тому суд вважає за можливе скасувати арешт на майно позивача, накладений державним виконавцем постановою від 09.07.2008 року, але сама постанова державного виконавця прийнята на той час законно й обґрунтовано, тому скасуванню підлягає тільки арешт.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54025 ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 35065742) задовольнити.

2. Скасувати арешт на нерухоме майно ОСОБА_1, накладений постановою б/н Центрального відділу ДВС ММУЮ від 10.07.2008 року, номер обтяження 7544188 від 09.07.2008.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко