Decision № 7713660, 29.01.2010, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.10                                                                                 Справа № 18/214пд

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом підприємства з стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганбуд-ВД», м. Луганськ

про розірвання договору та витребування майна

за участю представників:

від позивача:                    Барановська О.В. за дов. від 07.07.2009;

від відповідача:          не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про розірвання договору купівлі-продажу товарів від 04.03.2008 № 133-2008/УКР, укладеного між сторонами за позовом;

-          про витребування у відповідача дорожньо-будівельної техніки, переданої йому за вказаним договором купівлі-продажу, а саме: машини для нанесення мікрошарів SMS 12000 фірми SCHAFER, серійний номер KSF07029 та сідельного тягача MAN TGA 18.400, серійний номер WMAH80ZZX7M488554.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

          Згідно договору купівлі-продажу товарів від 04.03.2008 № 133-2008/УКР, укладеному між підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген-Сервіс»(правонаступником якого згідно статуту є позивач по справі; далі, для зручності викладення ПСІК «Віртген-Сервіс»буде йменуватися позивачем) та відповідачем за позовом, позивач передав відповідачу дорожньо-будівельну техніку загальною вартістю 643200 євро (5.004.834,00 грн. за курсом НБУ на дату укладення договору), зокрема: машину для нанесення мікрошарів SMS 12000 фірми SCHAFER, серійний номер KSF07029 та сідельний тягач MAN TGA 18.400, серійний номер WMAH80ZZX7M488554, що підтверджується актом прийому-передачі техніки від 31.03.2008, який підписано керівниками підприємств –сторін за договором та скріплено печатками підприємств.

          Відповідач, в свою чергу, зобов’язався оплатити позивачу вартість вказаної техніки у гривнях за курсом НБУ на дату списання грошових коштів з рахунку відповідача у такому порядку:

-          авансовий платіж у розмірі 30 % суми договору –192960 євро (1.501.450,00 грн.) –до 03.03.2008;

-          70 % суми договору –450240 євро (3.503.383,80 грн.) –шляхом внесення семи планових платежів у наступному порядку: кожний плановий платіж в сумі 64.320 євро (500483,40 грн.) вноситься до 15 числа кожного наступного місяця, починаючи з 15 квітня 2008 р. та закінчується 15 жовтня 2008 р. (п. 4.1. договору).

Однак, відповідач у порушення умов договору вартість одержаної техніки позивачу в повному обсязі до теперішнього часу не сплатив.

          Відповідачем було сплачено позивачу за вказану техніку 2.159.092,49 грн. (290354,10 євро за курсом НБУ на момент оплати), що підтверджується платіжними дорученнями відповідача 04.03.2008, від 02.04.2008 та взаємозаліком від 20.10.2008.

          Борг відповідача по оплаті одержаної техніки складає 352845,90 євро, що за курсом НБУ на дату пред’явлення позову складає 4.173.037,89 грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Позивач направляв відповідачу рахунки-повідомлення від 15.08.2008, від 15.09.2008, від 15.10.2008, від 11.02.2009 та листами від 17.06.2009 № 149, від 24.07.2009 № 210, від 24.08.2009 № 247/1 звертався до відповідача з вимогами оплатити борг за поставлену техніку.

Однак, відповідач заборгованість позивачу не сплатив.

          Згідно п. 10.4. договору купівлі-продажу у разі прострочення оплати авансового або планового платежів більш ніж на три місяці, продавець (позивач) має право розірвати договір в односторонньому порядку, при цьому покупець (відповідач) зобов’язується повернути техніку продавцю (позивачу) в строк до 1 місяця або виконати свої зобов’язання за цим договором в частині повного розрахунку з продавцем.

          Відповідач прострочив оплату планових платежів більш ніж на один рік (останній термін внесення платежів –15.10.2008).

          26.08.2009 позивач направив відповідачу лист № 255, яким повідомляв відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку з вимогою повернення техніки.

          Однак, у позивач не подав суду докази направлення вказаного листа відповідачу та докази одержання цього листа відповідачем.

          На підставі вказаних доводів позивач заявив вимоги про розірвання договору та витребування техніки у відповідача.

          Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

          Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).

          Відповідач істотно порушив договір не сплативши позивачу вартість проданої техніки в сумі 4.173.037,89 грн.

          За таких обставин, позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу підлягають задоволенню.

          Відповідно до ч. 2 ст. 697 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

          Пунктом 10.4. договору купівлі-продажу встановлено, що у разі прострочення оплати техніки продавець (позивач) має право розірвати договір, при цьому покупець (відповідач) зобов’язується повернути техніку продавцю.

          За таких обставин, позовні вимоги про витребування техніки у відповідача підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 25585 грн. (за майновою вимогою – 25500 грн.; за немайновою вимогою –85 грн.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Позивач при пред’явленні позову не оплатив державним митом вимогу немайнового характеру (про розірвання договору).

Державним митом оплачена позивачем лише вимога майнового характеру в сумі 25500 грн. (про витребування майна), що підтверджується доданим до позовної заяви платіжним дорученням від 14.10.2009 № 776 на суму 25500 грн.

За таких обставин, з позивача на користь Державного бюджету України підлягає до стягнення державне мито в сумі 85 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір купівлі-продажу товарів від 04.03.2008 № 133-2008/УКР, який укладено між підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Сервіс» (м. Київ, ідентифікаційний код 25638086) та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганбуд-ВД» (м. Луганськ, ідентифікаційний код 33472451).

3.          Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Луганбуд-ВД» (м. Луганськ, вул. Республіканська, 34, ідентифікаційний код 33472451) на користь підприємства з стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, ідентифікаційний код 25638086) дорожньо-будівельну техніку загальною вартістю 643200 євро (5.004.834,00 грн. за курсом НБУ станом на 04.03.2008), а саме:

-          машину для нанесення мікрошарів SMS 12000 фірми SCHAFER, серійний номер KSF07029;

-          сідельний тягач MAN TGA 18.400, серійний номер WMAH80ZZX7M488554,

наказ видати.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганбуд-ВД» (м. Луганськ, вул. Республіканська, 34, ідентифікаційний код 33472451) на користь підприємства з стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, ідентифікаційний код 25638086) витрати на державне мито в сумі 25585 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; наказ видати.

5.          Стягнути з підприємства з стопроцентним іноземним капіталом «Віртген Україна» (м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, ідентифікаційний код 25638086) на користь Державного бюджету Україн?и державне мито в сумі 85 грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31118095700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22090200, символ звітності банку 095; наказ видати ДПІ в Оболонському районі м. Києва.

29 січня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 01 лютого 2010 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           В.В. Корнієнко