Court ruling № 77095310, 08.10.2018, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа №522/17899/15-ц

Провадження №6/522/797/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 по справі за позовом ПАТ Банк «Порто-Франко» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «ПОРТО-ФРАНКО» ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, в якому зазначив, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження №56965846 з виконання виконавчого листа №522/17899/15-ц від 14.03.2016 року Приморського районного суду м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Порто-Франко» заборгованості за Кредитним договором №2767/2-07 від 29.10.2007 року в сумі 1 394 639,43 грн.

Вищевказане рішення на сьогоднішній день не виконані, боржником декларацію про доходи та майно не подано, будь-яких дій, спрямованих на виконання вимог рішення суду, боржником не здійснено. На виклики державного виконавця боржник не з’являється.

Суд розглянув подання у відсутність державного виконавця, оскільки таке подання розглядається негайно відповідно до положень ст.441 ЦПК України. При цьому, згідно п.3 прохальної частини подання приватний виконавець просив розглядати справу за його відсутністю, при цьому суд повідомляв приватного виконавця на електронну пошту. Також, 08.10.2018 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій просив задовольнити клопотання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, справу розглядати за його відсутністю.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв’язку з цим, датою складення цього судового рішення є 11 жовтня 2018 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження №56965846 з виконання виконавчого листа №522/17899/15-ц від 14.03.2016 року Приморського районного суду м.Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Порто-Франко» заборгованості за Кредитним договором №2767/2-07 від 29.10.2007 року в сумі 1 394 639,43 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії КК номер 962126, виданий 11 травня 2002 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України та приватних виконавців.

Згідно вимог п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов’язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, доданих до подання, приватним виконавцем 09.08.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику. Зазначену постанову боржник отримав 22.08.2018 року, що підтверджується відповідним зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також 09.08.2018 року приватним виконавцем направлено запити, до реєстраційних установ, стосовно виявлення майна боржника та грошових коштів на рахунках боржника.

09.08.2018 року було винесено постанову приватного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, належне боржнику на праві власності.

13.08.2018 року було винесено постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках в банківських установах.

В ході проведення виконавчих дій було встановлено що згідно довідок з Пенсійного фонду України від 09.08.2018 року боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру №5141 МВС України в Одеській області від 16.08.2018 року за №31/15/5141-2004 за боржником зареєстрований транспортний засіб, а саме: автомобіль УАЗ 3303, 1993 р.в. н/з 63858ОА.

04.09.2018 року виконавцем було винесено постанову про розшук зазначеного майна боржника. На даний час автомобіль не знайдено.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 09.08.2018 року за боржником не зареєстровані об'єкти нерухомості.

Згідно відповіді Державного агентства рибного господарства України від 17.08.2018 року за №2-9.2-17/5120-18, риболовних суден за боржником не зареєстровано.

Згідно відповіді з Головного управління держпродспоживслужби в Одеській області від 23.08.2018 року за №7224/08/22 за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно відповіді з Державної фіскальної служби України від 10.08.2018 року доходів у боржника немає.

Згідно акту від 30.08.2018 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою реєстрації боржника: АДРЕСА_1, боржника не виявлено, двері ніхто не відчинив. Зі слів сусідів місцезнаходження ОСОБА_2 їм невідомо. Виклик від 30.08.2018 року на прийом до приватного виконавця залишено в дверях квартири. У вказаний час боржник на прийом не з’явився.

Станом на сьогоднішній день вимоги виконавчих документів боржником не виконано, жодних коштів не сплачено, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, декларації про доходи та майно не подано, що суперечить вимогам частини п’ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України боржник регулярно перетинає державний кордон України.

Підставою для звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника за межі території України є ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. Ухилення боржника полягає у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, а саме описової частини виконавчих документів та інформації отриманої в ході виконавчих дій боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій було зазначено обов`язок подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Зазначену декларацію боржник так і не подав. Крім того, боржник викликався до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1. При виїзді до боржника за місцем реєстрації двері ніхто не відкрив, що підтверджується відповідним актом приватного виконавця.

Зазначене свідчить про те що боржник свідомо ухиляється від виконання вимог виконавчих документів – хоча і має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не зробив цього без поважних причин.

Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Згідно з ч.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець підчас здійснення виконавчого провадження має право зокрема: 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч.ч.4, 5, 6 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин,письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій,про встановлення відстрочки або розстрочки виконання,зміну способу і порядку виконання рішення,зміну місця проживання чи перебування (утому числі зміну їх реєстрації)або місцезнаходження,а боржник-фізична особа-також про зміну місця роботи. Боржник зобов’язаний: 1)утримуватися від вчинення дій,що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3)за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника,зокрема про майно,яким він володіє спільно з іншими особами,про рахунки у банках чи інших фінансових установах,про майно,що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб,чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4)повідомити виконавцю про зміну відомостей,зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5)своєчасно з’являтися на вимогу виконавця; 6)надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з узагальненнями Верховного суду України від 01 лютого 2013 року «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», наголошується на тому, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та на думку Верховного Суду України, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань,а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати,чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Таким чином, законодавством не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Суд вважає що невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, а також інше вищенаведені обстави свідчати про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Відповідно до вимог статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв’язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України».

У відповідності до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» може бути тимчасово відмовлено у видачі закордонного паспорта або тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду - до виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З урахуванням вищевикладеного, та з урахуванням того, що вказане рішення суду, за яким видано виконавчий лист, набрало законної сили, є обов’язковим для виконання, на підставі якого відкрито виконавче провадження №56965846, про яке боржнику достеменно відомо, державним виконавцем вчинено достатньо дій в межах виконавчого провадження, проте рішення суду боржником свідомо не виконано, не зважаючи на це, боржник часто перетинає кордон, та є підстави вважати, що отримує прибуток, та з урахуванням усіх обставин в сукупності, суд вважає, що боржник саме ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод Європейського суду з прав людини як джерела права.

У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1).

Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Право на справедливий суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов’язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Обов’язковість виконання судових рішень, разом із іншими складовими права на справедливий суд, зокрема, такими як суб’єктивна неупередженість суду, принцип правової визначеності, заборона втручання законодавця у відправлення правосуддя розглядаються Судом в якості елементів верховенства права (Golder v. The United Kingdom, аpp. no. 4451/70).

Отже, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, боржник, своїми правами та обов’язками не користується, не надає доступ до майна належного йому на праві власності, не надає декларацію про майно та доходи протягом строків передбачених Законом та державним виконавцем, не з’являється на прийом до державного виконавця, хоча виклик та постанови про відкриття отримав, не здійснив жодних дій щодо погашення заборгованості починаючи з моменту відкриття виконавчого провадження, перетинав державний кордон України та здійснював виїзд до Франкфурта, Москви, Тель-Авіва, за окремими напрямками неодноразово, необхідно тимчасово обмежити боржника, громадянки України - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України та застосувати в порядку, визначеному ЦПК для забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що забезпечення виконання рішення суду застосується як гарантія задоволення законних вимог стягувача, з метою упередження наміру щодо навмисного ухилення від виконання рішення суду саме шляхом виїзду за кордон, суд приходить до висновку, що подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області підлягає задоволенню, так як обґрунтоване та доведене.

Керуючись ст.33 Конституції України, ст.ст.261, 353, ч.ч.1, 2 ст.441 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», суд,-

УХВАЛИВ:

Подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження громадянці України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії КК номер 962126, виданий 11 травня 2002 року Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов’язань, покладених на неї за виконавчим листом №522/17899/15-ц, виданого Приморським районним судом м.Одеси 14.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Порто-Франко» заборгованості за Кредитним договором №2767/2-07 від 29.10.2007 року в сумі 1 394 639,43 грн.

Копію ухвали направити до Адміністрації Державної прикордонної служби України (м.Київ, вул.Володимирська. 20) - для виконання, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - до відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 11.10.2018 року.

Суддя Домусчі Л.В.