
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
01.10.2018 Справа № 908/1925/18
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, фактична адреса: вул. ОСОБА_1 (задніпровська), 7, м. Запоріжжя, 69076, ідентифікаційний код 32121458) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик» (АДРЕСА_1, 69114, ідентифікаційний код 34067749) заборгованості в сумі 49000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою від 24.09.2018 № 06/66-юр про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик» заборгованості в сумі 49000,00 грн. за відпущену теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 407350 від 26.03.2015 з 01.11.2017 по 30.04.2018. Крім того, заявник просив покласти на боржників судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 176,20 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2018, справу № 908/1925/18 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Розглянувши заяву Концерну «Міські теплові мережі», суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Втім, у заяві від 24.09.2018 № 06/66-юр Концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу не зазначено офіційні електронні адреси та інші дані, які ідентифікують боржника.
У заяві Концерн «Міські теплові мережі» зазначає про часткову сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик» заборгованості в сумі 12097,29 грн., проте документів або їх копій в підтвердження даного факту до заяви не додано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з боржника заборгованості в сумі 49000,00 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись п. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 154, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
УХВАЛИВ:
1. У видачі судового наказу Концерну «Міські теплові мережі» за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик» заборгованості в сумі 49000,00 грн. відмовити.
2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади:http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання – 01.10.2018 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.А. Азізбекян
The court decision No. 77072004, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast was adopted on 01.10.2018. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 908/1925/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: