Court ruling № 77016670, 10.10.2018, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/2612/17

У х в а л а

з питань встановлення судового контролю

10 жовтня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

судді Гулкевич І.З.,

судді Брильовського Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про встановлення судового контролю у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про скасування припису.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018, у задоволенні позову відмовлено.

28.09.2018 ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про встановлення судового контролю. Просить здійснити судовий контроль та зобов’язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові подати звіт про виконання вимог припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності віл 14.06.2017 року №14-н/пз. Заява мотивована тим, що зазначений припис не був скасований судом, визнаний законним, а тому підлягає до виконання.

Представник заявника у судовому засіданні подану заяву підтримала, просила таку задовольнити.

Представник позивача та представник третьої особи ОСОБА_5 проти задоволення заяви щодо встановлення судового контролю заперечили, просили відмовити у задоволенні заяви у зв’язку з безпідставністю такої.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами підпункту 1 пункту 6 статті 246 КАС України, яка визначає зміст рішення, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Те, що відповідні обов'язки щодо виконання судового рішення на відповідача можуть бути покладенні при його постановленні передбачено і частиною першою статті 372 КАС України.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд наділений правом лише під час прийняття постанови у справі.

Зазначена стаття також передбачає, що прийняття судом ухвали про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду,

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, вказані процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке пов'язане з наявністю певних передумов, які можуть свідчити про ухилення відповідача від обов'язку виконати судове рішення, та може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а (адмін. провадження № К/9901/43354/18).

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» № 3 від 13.03.2017 р. вказано, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Також, листом № 28/12/13-13 від 09.01.2013 Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, випливає, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється шляхом вказівки у судовому рішенні про зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення стосовно тих рішень, якими зобов'язано відповідача здійснити певні дії.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №813/2612/17 питання щодо встановлення судового контролю за виконання такого судового рішення не вирішувалось. Більше того, у задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про скасування припису вказаною постановою відмовлено.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 щодо встановлення судового контролю у справі 813/2612/17.

Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський оружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складений 10.10.2018.

Головуючий суддя В.М.Сакалош

Суддя І.З. Гулкевич

Суддя Р.М.Брильовський