Court ruling № 76988024, 08.10.2018, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 2240/3303/18

УХВАЛА

08 жовтня 2018 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом №1202/08 від 02.10.2018, в якому просить скасувати постанову від 21.09.2018 ВП №56936758 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 гривень.

Також, в адміністративному позові позивач заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, так як позивачем не наведено обставин, які б свідчили про незадовільне (скрутне) матеріальне становище станом на дату звернення до суду з позовною заявою та не подано відповідних доказів цього. Щодо твердження позивача про те, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено справляння судового збору за подання скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, суд зазначає, що головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовною заявою, а не скаргою. Також, суд критично оцінює посилання позивача на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2018 року по справі №565/256/15-ц (провадження № 61-1504 св 17), оскільки склад учасників справи та підстави, з яких виник спір є іншими ніж у цій справі.

В п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Крім цього, слід зазначити, що Закон України "Про судовий збір", зокрема стаття п'ята, наводить перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору при звернені до суду, серед яких не має органів Пенсійного фонду України.

Згідно Постанови пленуму ВАСУ №2 від 5 лютого 2016 року "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Отже, установи мають передбачати у кошторисі, а також виділяти кошти на сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2018 року встановлено у розмірі 1762 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру (скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн), а тому сума судового збору яка підлягає сплаті при зверненні до суду з цим позовом складає 1762,00 гривень.

Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється на рахунок отримувача 34313206084006, отримувач: УК у м.Хмельницькому/м.Хмельницький/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, згідно з ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем наведені вимоги КАС України не виконані, оскільки долучені до позовної заяви копії документів засвідчені ОСОБА_1 при цьому до суду не надано доказів наявності права ОСОБА_1 підтверджувати відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача (довіреність, інше).

Так як позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху і надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання до суду: 1) документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн; 2) доказів наявності права ОСОБА_1 підтверджувати відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача (довіреність, інше).

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки усуваються шляхом виконання вимог, зазначених у 19-му абзаці описової частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяА.І. Петричкович