Court ruling № 76948427, 04.10.2018, Bilopillia District Court of Sumy Oblast

Справа № 573/1677/18

Номер провадження 2/573/566/18

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

04 жовтня 2018 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Замченко А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білопільської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лев-груп», про визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки, встановлення сервітуту, знесення паркану,

в с т а н о в и л а :

25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Білопільської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом, в якому просить:

1) визнати незаконним та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав №12193420 від 24 листопада 2015 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100000090982 за неукладеним договором оренди земельної ділянки від 02 січня 2015 року;

2) зобов’язати відповідачів встановити сервітут на право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 592061010000009160 користувача/власника земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100000090982;

3) зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 надати їй доступ до належного їй майна шляхом знесення паркану, звільнення будівель від свого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Оскільки в даному випадку позовна вимога про визнання незаконним і скасування запису в Державному реєстрі речових прав №12193420 від 24 листопада 2015 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100000090982 за неукладеним договором оренди земельної ділянки від 02 січня 2015 року не є похідною від двох інших позовних вимог, а саме: про зобов’язання відповідачів встановити сервітут на право користування земельною ділянкою; про зобов’язання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 надати доступ до належного позивачу майна шляхом знесення паркану, звільнення будівель від свого майна, дана вимога не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, у відкритті провадження в даній справі в частині позовних вимог про визнання незаконним і скасування запису в Державному реєстрі речових прав №12193420 від 24 листопада 2015 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100000090982 за неукладеним договором оренди земельної ділянки від 02 січня 2015 року необхідно відмовити.

Роз’яснити, що позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 186, 260 ЦПК України, ст. ст. 4, 19 КАС України,

п о с т а н о в и л а :

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Білопільської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лев-груп», про визнання незаконним та скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя -