Court ruling № 76940261, 04.10.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 жовтня 2018 року м. Київ № 826/16078/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви

ОСОБА_1 (61064, місто Харків, вулиця Григорівське шосе, 47/88)

до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01601, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13)

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - Департамент, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 20 жовтня 2017 року про закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення № 18878/12, виданого 09 грудня 2014 року Європейським судом з прав людини та зобов'язати Департамент продовжити виконавче провадження та вчинити дії, спрямовані на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гусовська проти України» № 18878/12 від 09 грудня 2014 року, в частині що стосується позивачки.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі також - Закон) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, згідно ч. 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону).

Згідно абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 762 гривень.

Таким чином, звернені до суду вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії є немайновими, відтак у позивача виник обов'язок сплатити судовий у розмірі 704, 80 грн. за подання даного адміністративного позову або надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, мотивоване наявність на утриманні ОСОБА_1 трьох неповнолітніх дітей та майнового стану, який не дозволяє одразу сплатити судовий збір.

Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до положень ч. 1 статті 8 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Водночас, статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд звертає увагу на той факт, що відстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від здійснення витрат на його відшкодування за наслідками розгляду справи у випадку відмови від задоволення позову.

При цьому, ОСОБА_1 до свого клопотання не додано жодного доказу, з якого можливо було б встановити майновий стан позивача та її можливість подальшої сплати судового збору у розмірі 704, 80 грн. до ухвалення судового рішення по даній справі.

Враховуючи викладене, в контексті заявленого позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, у зв'язку з чим таке клопотання не підлягає задоволенню.

Тому, позивач зобов'язана сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 704, 80 грн.

Більш того, за правилами ч. 1 та ч. 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дізналась про прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 20 жовтня 2017 року із листа Департаменту від 20 липня 2018 року № А-15404/20.1/23.

Водночас, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулось до суду лише 02 жовтня 2018 року (дата направлення позовної заяви засобами поштового зв'язку - 30 вересня 2018 року), тобто з пропуском строку звернення до суду.

При цьому, позивачем в порушення процесуальних норм не додано до позову окремої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160-161 КАС України.

Відповідно до чч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом: надання документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, немайнового характеру, який подано фізичною особою у розмірі 704, 80 грн., сплачений на рахунок для сплати судового збору Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084021; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: *;101; код ЄДРПОУ платника; Судовий збір за позовом_____, Окружний адміністративний суд міста Києва) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Вовк