Decision № 76939628, 05.10.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1426/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

19 липня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 02.04.2018 року № 0128328-1302-2103 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що є власником транспортного засобу AUDI Q7 2016 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб. см., який не є об'єктом оподаткування за критеріями, визначеними ст. 267 ПК України, оскільки відповідно до вимог п. 267.2.1 ч. 267.1 ст. 267 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. При цьому, зазначає, у п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону від 24.12.2015 р. № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" зазначено, що у 2016 р. до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені в пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 ПК України та законі "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Отже, на думку позивача, оскільки Законом № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок та не змінювалася його ставка, тому з 01.01.2016 р. платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше ніж п'ять років (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того, вказує, що до 17.04.2017 року чинною була норма закону, яка передбачала врахування пробігу транспортного засобу при визначенні його вартості, проте жодних запитів про надання інформації щодо пробігу автомобіля позивач не отримувала. З огляду на вказане, позивач вважає спірне повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

12.09.2018 р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, яким вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне. Відповідно до даних АІС "Податковий блок" у власності позивача обліковується автомобіль AUDI Q7 2016 року випуску, номерний знак - СХО 117487, об'єм двигуна - 2967 куб. см. Відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Згідно з пп.267.3.1 п.267.3 ст.267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. У п.267.4 ст.267 ПК України зазначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3200 грн. Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн. 00 коп. (1200000 грн. 00 коп. = 3200 грн. 00 коп. х 375). Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений "Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів", затвердженою 18.02.2016 постановою КМУ №66, відповідно до п.4 якої інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку. "Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році", розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому міститься і автомобіль марки AUDI Q7 2016 року випуску. Таким чином, відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв виключно в межах норм діючого законодавства, а отже відсутні підстави для його скасування.

Ухвалою суду від 06.08.2018 р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 24.09.2018 р.

В судове засідання сторони не прибули, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Протокольною ухвалою від 24.09.2018 р. суд на підставі ч. 9 с. 205 КАС України вирішив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу AUDI Q7 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого 17.06.2016року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

02.04.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0128328-1302-2103, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 25 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийняттям вказаного податкового повідомлення - рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд вказує про наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. (далі - ПК України)

Податковий обов'язок з транспортного податку був вперше запроваджений Законом України № 71 -VIII від 28.12.2014р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", котрий набрав чинності з 01.01.2015 року відповідно до якого викладено положення ст.267 Податкового кодексу України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" №1791-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року, були внесені зміни до Податкового кодексу України, у зв'язку з чим п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України (в редакції станом на 01.01.2017 р.), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з пп.267.3.1 п.267.3 ст.267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3 200,00 грн.

Отже, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України, власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 200 000,00 грн.) є платниками транспортного податку.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений "Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів", затвердженою 18.02.2016 постановою Кабінету Міністрів України №66 (далі - "Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів").

Відповідно до п.4 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Відповідно до п.2, 3 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:

Сср = Цн х(Г/ 100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).

Згідно відомостей з офіційного веб-сайта Мінекономрозвитку ціна нового автомобіля AUDI Q7 транспортного засобу в Україні складає 2 876 668,00 грн.

Відповідно до методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, додаток 1, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів понад 1 до 2 років, становить 62.

Тобто, Сер = 2 876 668,00 х (62/100) = 1 783 534,16 грн.

Отже, середньоринкова вартість автомобіля AUDI Q7 значно перевищує 1 200 000 грн.

Згідно "Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році", розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, автомобіль марки AUDI Q7 2016 року випуску підлягає оподаткуванню транспортним податком у 2017 році.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що належний позивачці автомобіль марки AUDI Q7, 2016-го року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1, є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році відповідно до приписів статті 267 Податкового кодексу України.

Щодо посилання позивача на п. 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 р. № 909-VIII (далі - Закон № 909-VIII), суд вказує наступне.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 909-VIII передбачено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Пунктом 12.3.4 пункту 12.3 ст. 12 ПК України врегульований порядок опублікування рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів.

Таким чином, встановлені пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України вимоги щодо оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків та зборів не поширюються на прийняті органом місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків на 2016 рік.

Враховуючи, що предметом спору є податкове повідомлення - рішення, яким позивачці визначено суму податкового зобов'язання за податковий період 2017 рік, тому суд вважає необґрунтованим посилання позивача на норму закону, яка врегульовує спірні правовідносини станом на 2016 рік.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пп. 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пп. 12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Відповідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Отже, при вирішенні питання про співвідношення цих норм в правовому регулюванні місцевих податків, які є обов'язковими згідно з Податковим кодексом України, норма підпункту 12.3.5 є спеціальною. У зв'язку з цим транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм статті 267 Податкового кодексу України, починаючи з 1 січня 2015 року, незалежно від прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України.

Щодо посилання позивача на неврахування податковим органом відомостей щодо пробігу автомобіля, який є об'єктом оподаткування, та середньоринкова вартість якого повинна складати понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, то суд вказує про наступне.

Обґрунтовуючи даний довід позивач посилається на пп. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 ПК України в редакції Закону України № 909-VIII від 24.12.2015, приписами якої передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Проте, суд зазначає, що Законом України від 20.12.2016 №1791-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", який набрав чинності 01.01.2017 р., внесено зміни до пп. 267.2.1. п. 267.2. ст.. 267 ПК України, а саме зменшено критерій середньоринкової вартості автомобіля з 750 до 375 мінімальних розмірів заробітної плати, а також виключено з переліку такі критерії як "тип коробки переключення передач" та "пробіг легкового автомобіля".

Враховуючи, що предметом спору є визначення податковим органом суми податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за податковий період з 01.01.2017 по 31.12.2017 р., і на момент виникнення спірних правовідносин підпункт 267.2.1. п. 267.2. ст.. 267 ПК України не містив вимоги щодо визначення середньоринкової вартості автомобіля з урахуванням його пробігу, тому посилання позивача на вказану обставину є необґрунтованим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення податкового повідомлення - рішення № 0128328-1302-2103 від 02.04.2018 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. ( ч. 2 ст. 77 КАС України)

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання 73000 АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_3) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.6