Decision № 76932621, 28.09.2018, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/881/18Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства ,,Старокостянтинівський молочний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вим-Трейд” про стягнення 1129071,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2018 р. (суддя Власова С.Г.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/881/18 та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 21.06.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2018 р. відмовлено Дочірньому підприємству ,,Старокостянтинівський молочний завод” у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2018 р. відкладено підготовче засідання на 17.07.2018 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.07.2018 р. № 360 на підставі п.4.2.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області в редакції від 14.06.2018 р. (протокол № 17-05/2018) у зв’язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 10.07.2018 р. № 2225/0/15-18 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.07.2018 р. справу № 916/881/18 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2018 р. прийнято справу № 916/881/18 до свого провадження та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження на 13.08.2018 р.

Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2018 р. відмовлено Дочірньому підприємству ,,Старокостянтинівський молочний завод” у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2018 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.08.2018 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 14.08.2018 р. та від 22.08.2018 р. задоволено письмові клопотання Дочірнього підприємства ,,Старокостянтинівський молочний завод” та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вим-Трейд” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з дорученням її проведення Господарському суду м. Києва.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 р. відмовлено відповідачу в задоволенні письмового клопотання про роз’єднання позовних вимог у справі № 916/881/18, задоволено письмове клопотання відповідача про витребування оригіналів документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.08.2018 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 29.08.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 25.09.2018 р., а від 25.09.2018 р. – до 28.09.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2018 р. задоволено частково заяву Дочірнього підприємства ,,Старокостянтинівський молочний завод” про забезпечення позову та накладено арешт в межах заявлених позовних вимог, а саме в сумі 1129071,44 грн, на: грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Вим-Трейд” та знаходяться на його банківських рахунках; рухоме майно у вигляді транспортних засобів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Вим-Трейд”.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 28.09.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дочірнє підприємство ,,Старокостянтинівський молочний завод” (далі – ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод”) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вим-Трейд” (далі – ТОВ ,,Вим-Трейд”) про стягнення заборгованості у розмірі 974722,58 грн, вказуючи на невиконання відповідачем умов договорів дистриб’юції від 15.07.2015 р. № 100/СТК-Д та від 16.02.2018 р. № 160/СТК-Д в частині розрахунків за поставлений товар.

В підготовчому засіданні ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод” подало прийняту судом до розгляду заяву про збільшення позовних вимог (з усуненням недоліків), у якій просить стягнути з ТОВ ,,Вим-Трейд” заборгованість у розмірі 1129071,44 грн, з яких: 974722,60 грн основного боргу, 7163,47 грн 3% річних, 11663,66 грн інфляційних нарахувань, 81179,26 грн пені та 54342,45 грн штрафу. Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 16936,07 грн.

Обґрунтовуючи позов, ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод” посилається на приписи ст.193 ГК України, ст.ст.526,549,625 ЦК України, умови названих вище договорів, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акт звірки розрахунків, банківські виписки, надані в підтвердження часткової оплати основного боргу тощо.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву проти її задоволення заперечив, вказавши на неможливість встановлення факту існування заборгованості з огляду на те, що: на теперішній час відповідач знаходиться в процесі припинення діяльності з ініціативи учасника, і у ліквідатора відсутні первинні документи, які підтверджують борг перед позивачем; наданий останнім акт звірки розрахунків станом на 27.03.2018 р. підписано від імені відповідача невідомою особою, у зв’язку з чим цей акт не є належним та допустимим доказом.

ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод” у відповіді на відзив та прийнятому судом на підставі ст.207 ГПК України до розгляду під час вирішення спору по суті письмовому клопотанні про залучення доказів додатково повідомило, що станом на 16.11.2017 р. у відповідача існувала заборгованість в розмірі 910006,45 грн. Зарахування всіх оплат за договором дистриб’юції від 15.07.2015 р. № 100/СТК-Д здійснювалось спочатку в рахунок погашення цього боргу, в результаті чого заборгованість за вказаним договором станом на 11.04.2018 р. становить 181141,51 грн. Також ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод” вказує на те, що за договором дистриб’юції від 16.02.2018 р. № 160/СТК-Д оплати не проводились, окрім списання 20271,88 грн (повернення товару), яке зараховано в поставку згідно видаткової накладної від 20.02.2018 р. № СК-009800 на суму 153720,36 грн, тому основний борг за договором від 16.02.2018 р. № 160/СТК-Д складає 793581,10 грн.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

15.07.2015 р. між ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод” (Постачальник) та ТОВ ,,Вим-Трейд” (Дистриб’ютор) укладено договір дистриб’юції № 100/СТК-Д (Договір № 100/СТК-Д), згідно якого Постачальник зобов’язується проводити поставку товару Дистриб’ютору на умовах, визначених даним договором, а Дистриб’ютор зобов’язується прийняти товар та оплатити його за умовами даного договору, здійснювати пряму дистрибуцію за рекомендованими цінами, вказаними у прайс-листах Постачальника, які є невід’ємною частиною даного договору (п.2.1 Договору № 100/СТК-Д).

Вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару зазначаються у видатковій накладній на кожну партію товару (п.2.4 Договору № 100/СТК-Д).

Загальна ціна договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно із видатковими накладними протягом всього строку його дії (п.2.5 Договору № 100/СТК-Д).

Оплата за кожну отриману партію товару здійснюється Дистриб’ютором в безготівковій формі на наступних умовах: не пізніше 21 (двадцять один) календарного дня з дати отримання такого товару (відповідно до товаротранспортних документів) (п.3.2 Договору № 100/СТК-Д).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов’язків по даному договору (п.10.1 Договору № 100/СТК-Д).

16.02.2018 р. між цими ж сторонами укладено інший договір дистриб’юції № 160/СТК-Д (Договір № 160/СТК-Д), згідно якого Постачальник передає на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, а Дистриб’ютор бере на себе зобов’язання по розповсюдженню товарів Постачальника. Постачальник надає Дистриб’ютору статус офіційного Дистриб’ютора на наступній території: м. Львів (п.2.1 Договору № 160/СТК-Д).

Поставка товару здійснюється Постачальником Дистриб’ютору на основі узгоджених сторонами заявок на поставку товару. Вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару зазначаються у видатковій накладній на кожну партію товару (п.2.3 Договору № 160/СТК-Д).

Загальна ціна договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно із видатковими накладними протягом всього строку його дії (п.2.5 Договору № 160/СТК-Д).

Оплата за кожну отриману партію товару здійснюється Дистриб’ютором в безготівковій формі протягом 21 календарних днів з дати отримання такого товару (з дати підписання Дистриб’ютором транспортної накладної на відповідну партію товару) (п.3.2 Договору № 160/СТК-Д).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов’язків по даному договору (п.9.1 Договору № 160/СТК-Д).

На виконання Договору № 100/СТК-Д Постачальником у 2018 р. поставлено, а Дистриб’ютором прийнято товар на загальну суму 322638,21 грн, що підтверджується видатковими накладними: від 05.02.2018 р. № СК-006411 на суму 166193,16 грн та від 12.02.2018 р. № СК-007975 на суму 156445,05 грн.

На виконання Договору № 160/СТК-Д Постачальником у 2018 р. поставлено, а Дистриб’ютором прийнято товар на загальну суму 813852,95 грн, що підтверджується видатковими накладними: від 20.02.2018 р. № СК-009800 на суму 153720,36 грн, від 26.02.2018 р. № СК-010711 на суму 111005,94 грн, від 05.03.2018 р. № СК-012196 на суму 252903,56 грн, від 12.03.2018 р. № СК-013631 на суму 296223,09 грн.

Договори, видаткові накладні підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на те, що ТОВ ,,Вим-Трейд” частково оплачено товар, поставлений за Договором № 100/СТК-Д, внаслідок чого існує борг у розмірі 181141,50 грн, а за Договором № 160/СТК-Д оплат не відбувалось (мало місце лише повернення товару на суму 20271,88 грн), з огляду на що наявний борг у сумі 793581,10 грн, ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод” звернулось до господарського суду з уточненим позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставами яких є письмові договори дистриб’юції.

При цьому ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод” виконано належним чином взяті на себе обов’язки та поставлено протягом 2018 р. продукти харчування на суму 322638,21 грн за Договором № 100/СТК-Д та на суму 813852,95 грн за Договором № 160/СТК-Д, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними.

В свою чергу ТОВ ,,Вим-Трейд” порушило приписи ст.ст.525,526,610,629, 692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умови угод, оплативши вартість отриманого товару за Договором № 100/СТК-Д тільки у розмірі 141496,70 грн (решта оплат, здійснених протягом 2018 р., зараховано Постачальником як погашення заборгованості минулих періодів, наявність якої підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.03.2018 р. та видатковими накладними, оформленими в 2017 р.), та не здійснивши жодних оплат за Договором № 160/СТК-Д (як вже вказано вище, відбулось лише повернення товару на суму 20271,88 грн).

Господарський суд зауважує, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.3.2 договорів строк виконання зобов’язання на суму 181141,50 грн за Договором № 100/СТК-Д та на суму 793581,10 грн за Договором № 160/СТК-Д на момент звернення з позовом настав.

Враховуючи викладене, позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 974722,60 грн, з яких: 181141,50 грн – за Договором № 100/СТК-Д та 793581,10 грн – за Договором № 160/СТК-Д.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

У разі прострочення платежу більше, ніж на 5 (п’ять) календарних днів Дистриб’ютор, окрім пені, додатково сплачує Постачальнику також штраф у розмірі 30% від суми простроченого платежу (п.6.5 Договору № 100/СТК-Д).

З огляду на підтвердження матеріалами справи неналежного виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті вартості поставленого за Договором № 100/СТК-Д товару, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,Вим-Трейд” має сплатити 54342,45 грн штрафу, тому позов у цій частині також слід задовольнити.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат господарський суд відмовляє, оскільки наявні в матеріалах справи розрахунки цих сум не дають можливості перевірити правильність їх нарахування.

Не приймаються до уваги твердження відповідача про те, що його знаходження в процесі припинення діяльності з ініціативи учасника та відсутність у ліквідатора первинних документів, які підтверджують борг перед позивачем, є підставами для відмови у позові, адже названі посилання, будучи свідченням неналежної організації роботи підприємства, ні в якому разі не можуть бути передумовою для позбавлення Постачальника, який виконав зобов’язання, права вимагати кошти від особи, яка своїх обов’язків за правочином не дотрималась.

Щодо доводів ТОВ ,,Вим-Трейд”, пов’язаних з оцінкою доказового значення акту звірки розрахунків станом на 27.03.2018 р., господарський суд вказує, що акт звірки: скріплено печаткою відповідача, підроблення або крадіжка якої нічим не підтверджено; підписано головним бухгалтером ТОВ ,,Вим-Трейд”, пояснення якої відносно непідписання акту або зразок її іншого справжнього підпису в матеріалах справи не містяться.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окремо господарський суд зазначає, що 24.09.2018 р. відповідачем подано письмове клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2018 р.

В клопотанні міститься посилання на перебування ТОВ ,,Вим-Трейд” з 18.04.2018 р. в стані припинення шляхом ліквідації на підставі рішення загальних зборів учасників, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та те, що вжиті заходи перешкоджають ліквідатору вчиняти дії, направлені на виконання вимог ЦК України, позбавляють можливості здійснити розрахунки з кредиторами.

Згідно ч.ч.1,2,4 ст.145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Розглянувши в судовому засіданні протягом встановленого приписами ГПК України строку клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд у його задоволенні відмовляє з огляду на таке.

Вжиття заходів забезпечення позову стало наслідком встановлення в процесі вирішення спору факту відчуження відповідачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Карпатська дистрибуційна компанія” дев’яти транспортних засобів після введення процедури ліквідації та подачі позовної заяви. При цьому реалізація майна здійснена на користь товариства, учасником якого є ОСОБА_4, який одночасно являється учасником ТОВ ,,Вим-Трейд”. Таким чином, має місце навмисне зменшення активів підприємства, яке знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Ліквідатором ТОВ ,,Вим-Трейд” ОСОБА_5 будь-яких дій з метою запобігання ситуації, що склалася, або повернення транспортних засобів не вчинено. Відтак, накладання арешту на майно ТОВ ,,Вим-Трейд” – це єдиний шлях збереження активів останнього для проведення розрахунків з кредиторами, зокрема, з ДП ,,Старокостянтинівський молочний завод”.

Беручи до уваги зазначене, те, що після постановлення ухвали Господарського суду Одеської області від 29.08.2018 р. обставини, які зумовили забезпечення позову, ніяким чином не змінилися, те, що законодавством не заборонено накладання судовим рішенням арешту на майно боржника під час процедури припинення юридичної особи за рішенням власника, а також те, що вжиті судом заходи ніяким чином не перешкоджають ліквідатору виконувати покладені на нього обов’язки щодо інвентаризації активів та перевірки законності правочинів, вчинених ТОВ ,,Вим-Трейд” у т.ч. після введення ліквідаційної процедури, правові підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2018 р., відсутні.

Керуючись ст.ст.129,145,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вим-Трейд” (65011, м. Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 35/37, код 39756158) на користь Дочірнього підприємства ,,Старокостянтинівський молочний завод” (31104, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, буд. 47, код 31952591) 974722/дев’ятсот сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять дві/ грн 60 коп. основного боргу, 54342/п’ятдесят чотири тисячі триста сорок дві/ грн 45 коп. штрафу та 16238/шістнадцять тисяч двісті тридцять вісім/ грн 94 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Вим-Трейд” про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 жовтня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман