Decision № 76903708, 04.10.2018, Odesa District Administrative Court

Справа № 1540/3460/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Єренкевич О.А.

За участю сторін:

Позивач: не з’явився

Представника відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси №47 від 08.05.2014 року про призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності другої групи від загального захворювання; зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі нарахувати та виплатити позивачу пенсію по інвалідності другої групи від загального захворювання за період часу з 01.06.2014 року по 04.08.2017 року, яка раніше була йому призначена на підставі протоколу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси № 621 від 03.11.2003 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з жовтня 2003 року перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та отримував пенсію по інвалідності другої групи від загального захворювання. Рішенням управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 08.05.2014 року №47 позивачу було призупинено виплату пенсії на підставі листа прокуратури Приморського району м. Одеси від 06.05.2014 року №16-1596 у зв’язку із тим, що ОСОБА_1 при звернені до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії надав нібито завідомо підроблений витяг із акту огляду обласної МСЕК №2.

Разом з тим, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 26 травня 2015 року, кримінальне провадження №42014160030000050 від 23 квітня 2014 року стосовно позивача було закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу (далі КК) України, а досудовою перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проходив огляд МСЕК, за результатами якого отримав довідку про інвалідність другої групи.

Крім того позивач у позові зазначає, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.05.2018 року, яке набрало законної сили, у справі №522/17780/15-ц, було встановлено, що факт надання ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду підробного висновку МСЕК підтвердження не знайшов, а отже відповідач отримував пенсію по інвалідності на законних підставах.

04 серпня 2017 року позивачу виповнилось шістдесят років, на підставі чого Центральним об’єднаним управління Пенсійного фонду України в м. Одесі було призначено ОСОБА_1 пенсію за віком. Разом з тим, суми пенсії по інвалідності, виплату якої позивачу було призупинено на підставі протиправного рішення від 08.05.2014 року №47, ОСОБА_1 пенсійним органом виплачено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням та викликом сторін та призначено судове засідання на 01 жовтня 2018 року.

Позивач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі (а.с. 78).

Представник Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до судового засідання також не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 75) та відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та вважає свої дії щодо призупинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності правомірними та такими які ґрунтуються на законодавчих нормах.

Крім того відповідач у відзиві зазначив, що не погоджується з рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.05.2018 року у справі №522/17780/15-ц та вважає його необґрунтованим.

Судом у справі встановлено наступне.

З довідки Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №074860 від 08.10.2003 року вбачається, що ОСОБА_1 було безстроково встановлено другу групу інвалідності (а.с.15, 39).

Згідно з протоколу пенсійної справи позивача №621 від 03.11.2003 року, ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та отримував пенсію по інвалідності другої групи від загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, рішенням відповідача №47 від 08.05.2014 року позивачу було призупинено виплату пенсії на підставі листа прокуратури Приморського району м. Одесі від 06.05.2014 року №16-5196, в якому пенсійному органу було повідомлено про те, що ОСОБА_1 до органу МСЕК не звертався, рішення про видачу йому довідки про встановлення інвалідності не приймалось, у зв’язку з чим позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії було надано завідомо підроблений витяг із акту огляду обласної МСЕК №2 (а.с. 20).

Вищезазначені обставини слугували підставою для звернення управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до суду із позовною заявою про стягнення з позивача надмірно виплачених сум пенсії у розмірі 94731,03 грн.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2016 року у справі №522/17780/15-ц позов управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 надмірно виплачені суми пенсії у розмірі 94731,03 грн. (а.с. 23).

Разом з тим, рішенням апеляційного суду Одеської області від 17.05.2018 року, яке набрало законної сили, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2016 року по справі №522/17780/15-ц було скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси було відмовлено у повному обсязі (а.с. 24-26).

Так. судом у справі було встановлено, що відповідно до постанови слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 від 26 травня 2015 року кримінальне провадження №42014160030000050 від 23 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_1 було закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того судом було встановлено, що факт надання ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду підробного висновку МСЕК підтвердження не знайшов, а отже відповідач отримував пенсію на законних підставах, тому не можна вважати, що він незаконно збагатився за рахунок держави і підстав для стягнення виплачених йому сум пенсії немає.

Те ж вбачається із постанови старшого слідчого СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 26.05.2015 року про закриття кримінального провадження №42014160030000050 (а.с. 46).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та наказу Пенсійного фонду України №1 від 03.01.2017 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988 від 31.03.2017 року відбулася реорганізація управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеса в Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одеса.

Відповідно до протоколу з пенсійної справи позивача №5398 від 19.08.2017 року, ОСОБА_1 з 05.08.2018 року (по досягненню ним шістдесятиріччя) Центральним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одеса було призначено пенсію за віком.

Разом з тим, суми пенсії по інвалідності, призначеної позивачу 03.11.2003 року, у період з 01.06.2014 року по 04.08.2018 року ОСОБА_1 не нараховувались та не виплачувались на підставі рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси №47 від 08.05.2014 року, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши адміністративний позов, відзив Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі – Закон №1058-IV).

Як вбачається зі змісту ст.5 Закону №1058-IV, даний закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно ст. 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 30 Закону №1058-IV (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу) пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Статтею 49 Закону №1058-IV встановлено випадки припинення та поновлення пенсії.

Так виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом (частина 1 статті 49 Закону №1058-IV) .

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (частина 2 статті 49 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Судом встановлено, що предметом даної адміністративної справи є встановлення правомірності рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо призупинення виплати позивачу пенсії по інвалідності та дій відповідача щодо її невиплати у період з 01.06.2014 року по 04.08.2018 року.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, апеляційним судом Одеської області від 17.05.2018 року у справі №522/17780/15-ц встановлені обставини проходження ОСОБА_1 огляду МСЕК, за результатами якого позивач отримав довідку про інвалідність другої групи, що була підставою призначення йому пенсії по інвалідності у 2003 році.

Такі ж обставини зазначені старшим слідчим СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у постанові від 26.05.2015 року про закриття кримінального провадження №42014160030000050.

На підставі вищезазначеного, враховуючи принцип praejudicialis (преюдиції), визначений у ч.4 ст.78 КАС України, суд при розгляді адміністративної справи №1540/3460/18 доходить висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси №47 від 08.05.2014 року про призупинення виплати пенсії по інвалідності другої групи від загального захворювання ОСОБА_1 не ґрунтується на фактичних обставинах справи, встановлених постановою апеляційного суду Одеської області, що набрало законної сили, а тому воно є необґрунтованим.

Будь-яких інших підстав, передбачених статтею 49 Закону №1058-IV, для припинення виплати пенсії ОСОБА_2 відповідачем у спірному рішенні №47 від 08.05.2014 року та у відзиві на адміністративний позов не зазначено та судом під час розгляду справи №1540/3460/18 не встановлено, а тому суд зазначає, що зазначене рішення не ґрунтується на положеннях Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд вважає хибним та не приймає до уваги при вирішенні справи твердження Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про необґрунтованість рішення апеляційного суду Одеської області від 17.05.2018 року у справі №522/17780/15-ц, оскільки судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (ч. 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII).

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність рішення № 47 від 08.05.2014 року щодо призупинення виплати пенсії по інвалідності другої групи ОСОБА_1, а тому позовні вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд також вважає, що відповідачем невиплату позивачу сум зазначеної пенсії по інвалідності за період з 01.06.2014 року по 04.08.2018 року було здійснено на виконання зазначеного рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, а тому, з урахуванням визнання його судом протиправним та скасування, є підстави для зобов’язання Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності другої групи від загального захворювання за зазначений період.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем, як особою, звільненою від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011року № 3674-VI, судовий збір за подання адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду не сплачувався. Доказів здійснення інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, сторонами до суду не надано, а тому у справі відсутні обставини для розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (65012, АДРЕСА_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси № 47 від 08.05.2014 року про призупинення виплати пенсії по інвалідності другої групи від загального захворювання ОСОБА_1.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності другої групи від загального захворювання за період з 01.06.2014 року по 04.08.2017 року, яка була призначена позивачу на підставі протоколу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси № 621 від 03.11.2003 року.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 04 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.