Court ruling № 76880140, 28.02.2014, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1866/14 Справа № 185/11928/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко В. М. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Михайловської С.Ю., Красвітної Т.П., при секретареві Глубоченку М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.12.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та на його користь з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" стягнуто 4000грн. на відшкодування моральної шкоди. В апеляційній скарзі ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" просило скасувати вказане рішення, посилаючись на не відповідність його вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

ОСОБА_2 тривалий час працював на шахтах підприємств, правонаступником яких є ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". (а.с.6-9). Внаслідок роботи у важких, підземних умовах ОСОБА_2 отримав професійні захворювання за діагнозом: Радикулопатія шийна С6, С7 і попереко-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеня), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФС першого-другого ст.); хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легенів першої ст.). ЛН першого ст.; нейросенсорна приглухуватість 1 ст. (з легким зниженням слуху). Згідно висновку Обласної МСЕК № 3 від 8.07.2013р. йому встановлено 50 % втрати професійної працездатності первинно-повторно, з них 40% - первинно, а також третю групу інвалідності (а.с.10).

Враховуючи встановлені обставини про спричинення ОСОБА_2 внаслідок професійного захворювання моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України ухвалив рішення про стягнення з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_2 на її відшкодування 4000грн.

Твердження ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" в апеляційній скарзі про неправильність судового рішення безпідставні. Факт виникнення у ОСОБА_2 хронічного професійного захворювання саме у зв'язку з виконанням ним своїх трудових обов'язків ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не оспорюється. Внаслідок захворювання ОСОБА_2 наполовину втратив свою працездатність, отримав інвалідність, що призвело до його звільнення з роботи по п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.9). Стан його здоров'я вимагає систематичного лікування. Таким чином професійне захворювання призвело до вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках та завдало значних моральних страждань та фізичного болю. Розмір морального відшкодування суд визначив з урахуванням ступеню та обсягу моральних страждань, конкретних обставин, наслідків завданої шкоди здоров`ю та у відповідності до зазначених норм закону. Відсутність окремого медичного висновку відносно спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди не є підставою для відмови у відшкодуванні моральної шкоди, факт спричинення якої підтверджено наявними у матеріалах справи доказами. Доказів відсутності факту професійного захворювання та тому, що внаслідок настання професійного захворювання ОСОБА_2 не спричинено моральної шкоди ні матеріали справи, ні апеляційна скарга не містять. За вимогами ст.153 КЗпП України обов'язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається саме на власника підприємства. Доказів тому, що підприємством забезпечені такі санітарно-гігієнічні умови, які б запобігали виникненню професійних захворювань працівників, у тому числі ОСОБА_2, матеріали справи не містять. Посилання підприємства в апеляційній скарзі на пропуск ОСОБА_2 тримісячного строку позовної давності безпідставні, оскільки, крім трудового законодавства спірні правовідносини регулюються і нормами ЦК України, згідно п.3 ч.1 ст.268 якого позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді :