№ 76849689, 08.08.2018, Kyiv Commercial Court of Appeals

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2018 р. Справа№ 910/4644/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

за участі представників: не викликались

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 року у справі № 910/4644/18 (повний тест рішення складено та підписано 14.06.2018.) (суддя: Удалова О.Г.)

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»

до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 28 715,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (далі - ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») про стягнення 28 715,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час його перевезення залізничним транспортом, внаслідок чого частину вантажу було втрачено, а позивачу були спричинені збитки, які відповідач, як перевізник, зобов'язаний відшкодувати.

Рішенням Господарського суду міста Києва 07.06.2018 року у справі № 910/4644/18 позовні вимоги ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» задоволено в повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» вартість недостачі вантажу в розмірі 28 715,43 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Українська залізниця» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 року у справі № 910/4644/18 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 08.08.2018.

Представник позивача 31.07.2018 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

31.07.2018 від Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» надійшло клопотання про заміну позивача у зв'язку зі зміною найменування з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», на підтвердження чого надано виписку реєстру юридичних осіб.

03.08.2018 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Дослідивши подані сторонами клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки сторони письмово виклали свою позицію щодо розгляду спору, справа є малозначною в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а сторони не обґрунтували необхідність розгляду справи з викликом представників сторін, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення представників сторін, а томі відсутні підстави для призначення судового засідання в режимі відеоконференції.

Щодо клопотання про заміну позивача, у зв'язку зі зміною найменування, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Дослідивши подане клопотання та долучені до нього докази, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання представника Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про заміну позивача у зв'язку зі зміною найменування з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО».

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

20.01.2017 вантажовідправник - ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» відправив з залізничної станції Кривий Торець ДОН до залізничної станції Бурштин ЛЬВ у вагоні № 56111040 вантаж, а саме - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, вантажоотримувачем якого була ДТЕК «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що підтверджується залізничною накладною № 53906897.

03.03.2017 вантажовідправник - ТОВ «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» відправив з залізничної станції Кривий Торець ДОН до залізничної станції Бурштин ЛЬВ у вагоні № 58061920 вантаж, а саме - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, вантажоотримувачем якого була ДТЕК «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що підтверджується залізничною накладною № 48790034.

05.03.2017 вантажовідправник - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» відправив з залізничної станції Новогродівка ДОН до залізничної станції Бурштин ЛЬВ у вагонах № 54751680, № 56857220 вантаж, а саме - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, вантажоотримувачем якого була ДТЕК «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що підтверджується залізничною накладною № 48814602.

07.03.2017 вантажовідправник - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» відправив з залізничної станції Новогродівка ДОН до залізничної станції Бурштин ЛЬВ у вагоні № 56961527 вантаж, а саме - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, вантажоотримувачем якого була ДТЕК «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що підтверджується залізничною накладною № 48797666.

24.03.2017 вантажовідправник - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» відправив з залізничної станції Новогродівка ДОН до залізничної станції Бурштин ЛЬВ у вагоні № 60267721 вантаж, а саме - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, вантажоотримувачем якого була ДТЕК «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що підтверджується залізничною накладною № 49155948.

27.03.2017 вантажовідправник - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» відправив з залізничної станції Новогродівка ДОН до залізничної станції Бурштин ЛЬВ у вагоні № 60609104 вантаж, а саме - вугілля кам'яне, не поіменоване в алфавіті, вантажоотримувачем якого була ДТЕК «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що підтверджується залізничною накладною № 49214653.

На станції Бурштин ЛЬВ у вищевказаних вагонах була виявлена недостача вантажу. Так, у вагоні:

- № 56969587 виявлено недостачу в розмірі 2,3 т, про що складено комерційний акт № 490000/238/252 від 27.06.2017;

- № 56111040 виявлено недостачу в розмірі 1,5 т, про що складено комерційний акт № 490000/29 від 23.01.2017;

- № 58061920 виявлено недостачу в розмірі 1,5 т, про що складено комерційний акт № 490000/93/30 від 06.03.2017;

- № 56961527 виявлено недостачу в розмірі 4,1 т, про що складено комерційний акт № 388103/31 від 13.03.2017;

- № 54751680 виявлено недостачу в розмірі 2,05 т, про що складено комерційний акт № 388103/28 від 09.03.2017;

- № 56857220 виявлено недостачу в розмірі 2,9 т, про що складено комерційний акт № 388103/29 від 09.03.2017;

- № 60609104 виявлено недостачу в розмірі 2,4 т, про що складено комерційний акт № 388103/46 від 31.03.2017;

- № 60267721 виявлено недостачу в розмірі 1,9 т, про що складено комерційний акт № 388103/53 від 06.04.2017.

За таких обставин, позивач зазначає, що внаслідок втрати перевізником частини вантажу під час здійснення перевезення йому були завдані збитки, що рівні вартості недоотриманого вантажу за вирахуванням норми природної втрати вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно з положеннями ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Частиною 1 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються з положеннями ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частинами 1, 2 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» також встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Положеннями ст. 105 Статуту встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

При цьому відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу (ст. 114 Статуту).

Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправники при відправленні вантажу зазначили:

- у залізничній накладній № 50692664 загальну масу вантажу у вагоні № 56969587 - 67,10 т (67100 кг), однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 490000/238/252 від 27.06.2017 у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу у кількості 2,3 т (2300 кг), а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що завантаження здійснене вище бортів 100 мм, розрівняне, маркування борознами, скоси. З права над 1-2-3 люками заглиблення 4000 мм х 2000 мм х 500 мм. У місці заглиблення маркування відсутня. Люки закриті, вагон не має дверей. Течі вантажу немає. Вагон у технічному відношенні справний;

- у залізничній накладній № 53906897 загальну масу вантажу у вагоні № 56111040 - 66,3т (66300 кг), однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 490000/29 від 23.01.2017 у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу у кількості 1,5 т (1500 кг), а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що завантаження здійснене на рівні бортів, розрівняне, маркування борознами, укатане катком, скоси. Посередині над 6-7 люками заглиблення довжиною 2000 мм на ширину вагону глибиною 700 мм. Люки закриті, вагон не має дверей. Вагон у технічному відношенні справний;

- у залізничній накладній № 48790034 загальну масу вантажу у вагоні № 58061920 - 70,0 т (70000 кг), однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 490000/93/30 від 06.03.2017 у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу у кількості 1,5 т (1500 кг), а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що завантаження здійснене на рівні бортів, розрівняне, маркування борознами, скоси. З ліва над 5 люком заглиблення 1500 мм х 1500 мм х 500 мм. Люки закриті, вагон не має дверей;

- у залізничній накладній № 48797666 загальну масу вантажу у вагоні № 56961527 - 66,55 т (66550 кг), однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 388103/31 від 13.03.2017 у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу у кількості 4,1 т (4100 кг), а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що при огляді вагону виявлено завантаження на рівні бортів, маркування із застосуванням катка, над 5-6 люками заглиблення 200 см х 100 см х 50 см. В місцях заглиблення маркування відсутнє. Люки закриті. При видачі вантажу просипання не було. В технічному та комерційному відношенні вагон справний. Вантаж, якого не вистачає, міг би поміститись у вагоні;

- у залізничній накладній № 48814602 загальну масу вантажу у вагоні № 54751680 - 66,9 т (66900 кг), однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 388103/28 від 09.03.2017 у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу у кількості 2,05 т (2050 кг), а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що при огляді вагону виявилось завантаження вище бортів 20 см, нерівномірне, маркування відсутнє. Над 3-4 люками заглиблення 250 см х 100 см х 50 см. Люки закриті. При видачі вантажу просипання не було. Вантаж, якого не вистачає, міг би поміститись у вагоні;

- у залізничній накладній № 48814602 загальну масу вантажу у вагоні № 56857220 - 68,0 т (68000 кг), однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 388103/29 від 09.03.2017 у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу у кількості 2,9 т (2900 кг), а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що при огляді вагону виявилось завантаження вище бортів 10 см, нерівномірне, маркування відсутнє. Над 5 люком заглиблення 50 см х 100 см х 20 см., над 6-7 люками 50 см х 100 см х 50 см. Люки закриті. При видачі вантажу просипання не було. Вантаж, якого не вистачає, міг би поміститись у вагоні;

- у залізничній накладній № 49214653 загальну масу вантажу у вагоні № 60609104 - 65,8т (65800 кг), однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 388103/46 від 31.03.2017 у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу у кількості 2,4 т (2400 кг), а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що при огляді вагону виявилось завантаження нижче бортів, маркування присутнє, над 6-7 люками заглиблення 150 см х 100 см х 50 см. Двері люка закриті. Вагон прибув у технічному та комерційному відношенні справний. При видачі вантажу просипання не було. Вантаж, якого не вистачає, міг би поміститись у вагоні;

- у залізничній накладній № 49155948 загальну масу вантажу у вагоні № 60267721 - 66,0 т (66000 кг), однак, як встановлено судом та слідує з комерційного акту № 388103/53 від 06.04.2017 у вказаному вагоні була виявлена недостача вантажу у кількості 1,9 т (1900 кг), а при складанні вказаного комерційного акту встановлено та зазначено, що при огляді вагону виявилось завантаження нижче бортів 20-30 см, рівномірне, маркування присутнє, над 6-7 люками воронкоподібне заглиблення 250 см х 300 см х 50 см. В місцях заглиблення маркування відсутнє. Люки закриті. При видачі вантажу просипання не було. В технічному та комерційному відношенні вагон справний. Вантаж, якого не вистачає, міг би поміститись у вагоні.

При цьому будь-які заперечення щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування їх з боку сторін відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що внаслідок втрати частини вантажу при перевезенні позивачу були завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу.

Вирішуючи питання про розмір спричиненої шкоди, завданої відповідачем, суд врахував наступне.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.

Судом встановлено, що вантажовідправники передали відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та Митного тарифу України, встановленого Законом України № 584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) є мінеральним паливом.

Крім того, беручи до уваги найменування вантажу, зазначене у залізничних накладних, без будь-якої вказівки на його завантаження у вологому стані, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто як для вологого вантажу.

Таким чином, норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56969587 складає 0,67 т (67,10 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 1,63 т (2,3 - 0,67). З огляду на вартість 1 т вантажу, вказану в довідці вантажовідправника - ТОВ «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» № 12-1280/6 від 15.08.2017, яка становить 2 333,26 грн. (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 3 803,21 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56111040 складає 0,66 т (66,30 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 0,84 т (1,5 - 0,66). З огляду на вартість 1 т вантажу, вказану в довідці вантажовідправника - ТОВ «ЕНЕРГОІМПЕКС» № 34 від 17.05.2017, яка становить 2 196,59 грн. (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 1 845,14 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 58061920 0,70 т (70,00 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 0,80 т (1,5 - 0,70). З огляду на вартість 1 т вантажу, вказану в довідці вантажовідправника - ТОВ «ДОНІНТЕРВУГІЛЛЯ» № 12-513 від 04.04.2017, яка становить 2 058,12 грн. (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 1 646,50 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56961527 складає 0,67 т (65,55 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 3,43 т (4,1 - 0,67). З огляду на вартість 1 т вантажу, вказану в довідці вантажовідправника - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» № 200 від 23.03.2017, яка становить 2 139,88 грн. (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 7 339,79 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 54751680 складає 0,67 т (66,90 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 1,38 т (2,05 - 0,67). З огляду на вартість 1 т вантажу, вказану в довідці вантажовідправника - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» № 201 від 23.03.2017, яка становить 2 137,27 грн. (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 2 949,43 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 56857220 складає 0,68 т (68,00 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 2,22 т (2,9 - 0,68). З огляду на вартість 1 т вантажу, вказану в довідці вантажовідправника - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» № 201 від 23.03.2017, яка становить 2 137,27 грн. (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 4 744,74 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 60609104 складає 0,66 т (65,80 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 1,74 т (2,4 - 0,66). З огляду на вартість 1 т вантажу, вказану в довідці вантажовідправника - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» № 289 від 27.04.2017, яка становить 2 168,53 грн. (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 3 773,24 грн.

Норма природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 60267721 складає 0,66 т (66,00 * 1%), відповідно, маса втраченого вантажу, вартість якого підлягає відшкодуванню, становить 1,24 т (1,9 - 0,66). З огляду на вартість 1 т вантажу, вказану в довідці вантажовідправника - ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» № 309 від 11.05.2017, яка становить 2 119,03 грн. (з ПДВ), розмір завданого позивачу збитку складає 2 627,60 грн.

Отже, загальна вартість втраченого вантажу, яка підлягає відшкодуванню, становить 28 729,60 грн. Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення збитки у меншому розмірі, а саме 28 715,43 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими у розмірі, визначеному позивачем.

Однак, розглядаючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу спеціального строку позовної давності до вимоги про стягнення збитків, що виникли з договору перевезення, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 та ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність - скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статтею 136 Статуту встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.

Пунктом «а» статті 134 Статуту передбачено, що претензії про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу можуть бути заявлені - з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу.

Водночас, відповідно до ст. 315 Господарського кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.

Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів.

Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу надавались відповіді на претензії, якими вони були відхилені, при цьому, не відповідають дійсності доводи позивача, що він не отримував відповіді на претензії.

Як вбачається з матеріалів справи:

Позивачу направлялась відповідь на претензію від 30.08.2017 № 3178/709 по відправці № 50692664 датована 24.10.2017 № МЮ-46/2017-1 (т. 1 а.с. 19).

Позивачу направлялась відповідь на претензію від 22.05.2017 № 2552 по відправці № 53906897 (досилка № 53918959) датована 04.07.2017 № МЮ-16/2017-1 (т. 1 а.с. 14).

Позивачу направлялась відповідь на претензію від 22.05.2017 № 2554 по відправці № 48790034 (досилка № 48808406) датована 04.07.2017 № МЮ-17/2017-1 (т. 1 а.с. 19).

Позивачу направлялась відповідь на претензію від 22.05.2017 № 2437 по відправці № 48797666 датована 04.07.2017 № МЮ-12/2017-1 (т. 1 а.с. 24).

Позивачу направлялась відповідь на претензію від 22.05.2017 № 2536/1 по відправці № 48814602 датована 04.07.2017 № МЮ-14/2017-1 (т. 1 а.с. 28).

Позивачу направлялась відповідь на претензію від 22.05.2017 № 2465 по відправці № 49214653 датована 04.07.2017 № МЮ-13/2017-1 (т. 1 а.с. 33).

Позивачу направлялась відповідь на претензію від 22.05.2017 № 2536/1 по відправці № 48814602 датована 04.07.2017 № МЮ-14/2017-1 (т. 1 а.с. 28).

Позивачу направлялась відповідь на претензію від 22.05.2017 № 2551 по відправці № 49155948 датована 04.07.2017 № МЮ-15/2017-1 (т. 1 а.с. 37).

Вказані відповіді на претензію позивачем отримано, так як оригінали вказаних документів долучені безпосередньо позивачем до позовної заяви.

При цьому, позовну заяву було направлено до суду поштою та передано до відділення поштового зв'язку 13.04.2018.

Враховуючи викладене та приписи ст. ч. 4 ст. 315 Господарського процесуального кодексу України, строк позовної давності за відправкою № 50692664 (вагон № 56969587) спливає 24.04.2018, а за іншими відправками, щодо яких позивачу надано відповіді на претензії 04.07.2017 строк позовної давності сплив 04.01.2018, тобто до подачі позову.

Таким чином, враховуючи, що спеціальний строк позовної давності щодо компенсації вартості втраченого вантажу який перевозився у вагонах № 56111040, № 58061920, № 56961527, № 54751680, № 56857220, № 60609104, № 60267721, передбачений ч.4 ст. 315 Господарського кодексу України сплинув, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Натомість, вимоги щодо компенсації вартості втраченого вантажу який перевозився вагоном № 56969587 подано в межах строку позовної давності, а тому, з урахуванням норм природної втрати та граничного розходження від маси вантажу (67,10 * 1%), відповідач має компенсувати вартість нестачі вугілля в кількості 1,629 тонн, яка, відповідно до розрахунку позивача становить 3 800,88 грн.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає зміні, з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про заміну позивача у зв'язку зі зміною найменування з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» - задовольнити.

2. Замінити позивача Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО».

3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 року у справі № 910/4644/18 задовольнити частково.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 року у справі № 910/4644/18 змінити.

5. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 року у справі № 910/4644/18 в наступній редакції:

« 1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, ідентифікаційний код 23269555) вартість недостачі вантажу в розмірі 3 800,88 грн. (три тисячі вісімсот грн. 88 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 232,58 грн. (двісті тридцять дві грн. 58 коп.).

3) В іншій частині у задоволенні позову відмовити.»

6. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) 2 294,12 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 12 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

8. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги з дотриманням положень ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 25.09.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко