Decision № 76848607, 24.09.2018, Cherkasy District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року справа № 2340/2922/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю - секретаря – Сачинської В.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління державної фіскальної служби України у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2018 №423155-1310-2313.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що є власником 17 земельних ділянок загальною площею 31,7665 га ріллі для ведення особистого селянського господарства, які відповідно до ст. ст. 265, 270 Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування земельним податком. Податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2018 №423155-1310-2313 позивачу відповідно до п.п. 54.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України визначено земельний податок у сумі 54703 грн. 41 коп. При визначенні суми земельного податку відповідач застосував ставку земельного податку 5% від нормативної грошової оцінки вартості 1 га землі по Черкаській області (33930,75 грн.), яка встановлена рішенням Шабельниківської сільської ради від 20.07.2017 №11-5/ V11 зі змінами, внесеними 09.02.2018 №14-3/V11. Позивач вважає, що відповідач помилково керувався рішенням сесії Шабельниківської сільської ради від 20.07.2017 №11-5/ V11 зі змінами від 09.02.2018 №14-3/V11, так як зміни до вказаного рішення внесені 09.02.2018 і в силу п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню. Тобто відповідач повинен був застосувати ставку податку, передбачену п.п. 2.2 п. 4 рішення сесії Шабельниківської сільської ради від 20.07.2017 №11-5/ V11, яка складає 0,3% від середньообласної вартості 1 га землі. Також вказав, що п.п. 1.1.1 п. 1.1 вказаного рішення до земель для ведення особистого селянського господарства також застосовується ставка 0,3%. З врахуванням викладеного позивач зазначає, що розмір земельного податку складає 3233 грн. 58 коп. Також просив стягнути судові витрати у сумі 4204 грн. 80 коп.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 17.08.2018, вказав, що Законом України від 07.12.2017 №2245-V111 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Щодо стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги зазначив, що наданими копіями договору про надання правничої допомоги від 18.07.2018 та акту виконаних робіт від 23.07.2018 не підтверджується, що правнича допомога надавалась саме по даній справі. Крім цього вартість послуг фактично не сплачена позивачем та значно перевищує суму судового збору.

20.08.2018 позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, у якій вказав, що крім Податкового кодексу України бюджетний період визначає також Бюджетний кодекс України та вказаними кодексами встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніш ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому вони будуть діяти. Відтак, при прийнятті Шабельниківською сільською радою рішення від 09.02.2018 №14-3/V11 був порушений принцип стабільності, передбачений вказаними кодексами. Посилання відповідача на ОСОБА_4 України від 07.12.2017 №2245-V111 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» є безпідставним, оскільки закон не має зворотної дії. Також вказаним Законом норми підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України не скасовані, внаслідок чого на час визначення земельного податку діяли як вказаний ОСОБА_4, так і Податковий кодекс України, тобто два закони, які по-різному визначають обов’язки платника податків. Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України в такому разі рішення мають прийматись на користь платника податків. ОСОБА_4 відповідає практиціЄвропейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Щокін проти України». Також зазначив, що позивач сплатив гонорар у сумі 3500 грн., що підтверджено Додатком до договору.

12.09.2018 позивач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки 17 земельних ділянок загальною площею 31,7665 га, які знаходяться у власності позивача для ведення особистого селянського господарства на території Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населених пунктів) та витягів з протоколів засідань постійних комісій Золотоніської районної ради, протоколів вісімнадцятої і двадцятої сесії Золотоніської районної ради та відповіді Золотоніської районної ради від 29.08.2018 №674/01.13, зазначивши, що вказані докази мають значення для справи з врахуванням п. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» для повноти та об’єктивності розгляду справи.

19.09.2018 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у яких зазначив, що згідно п. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводиться загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення одночасно на всій території України за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, вказаною нормою проведення нормативної оцінки земельних ділянок, належних позивачу, не регулюється. Крім цього, згідно ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» нормативна оцінка земельних ділянок затверджується районною радою. Натомість п. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачає затвердження нормативної грошової оцінки сільськими, селищними та міськими радами.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з вищенаведених підстав.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно наявних в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та копій договорів купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 8-49) позивач у справі ОСОБА_3 є власником 17 земельних ділянок загальною площею 31,7665 га ріллі, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться в межах Сабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Згідно з копією даних Держгеокадастру, отриманих з офіційного сайту Держгеокадастру http://land.gov/ua (а.с. 50) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення Черкаської області станом на 01.01.2018 становить 33930,75 грн. за 1 га.

Згідно з рішенням сесії Шабельниківської сільської ради від 20.07.2018 №11-5/V11 встановлено плату за землю за земельні ділянки, що розташовані в адміністративно-територіаальному підпорядкуванні Шабельниківської сільської ради.

Так, у п.п. 2.2 п. 4 додатку до рішення сесії Шабельниківської сільської ради від 20.07.2018 №11-5/V11 зазначено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, грошову оцінку яких не проведено, за землі сільськогосподарського призначення становить 0,3 відсотка від середньообласної вартості за 1 га ріллі.

Рішенням сесії Шабельниківської сільської ради від 09.02.2018 №14-3/V11 внесено зміни до рішення сесії сільської ради від 20.07.2017 року №11-5/V1 «Про встановлення плати за землю на земельні ділянки, що розташовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Шабельниківської сільської ради».

Так, п.п. 1.1.2 п. 4 передбачає, що ставка земельного податку на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва складає 1 відсоток від нормативної грошової оцінки для всіх категорій земельних ділянок, крім тих, які перебувають у користуванні (на праві постійного); п.п. 2.2 п. 4 передбачає, що ставка земельного податку на землі сільськогосподарського призначення складає 5% від середньообласної вартості 1 га ріллі.

Згідно п. 2 рішення вступає в дію з 01 січня 2018 року.

За замовленням позивача ПП «Землемір» розробило технічну документацію з нормативної грошової оцінки належних позивачу земельних ділянок, згідно з якою нормативна грошова оцінка 1 га ріллі становить 25497,49 грн.

Як вбачається з витягу з протоколу спільного засідання постійних комісій Золотоніської районної ради з питань агропромислового розвитку села, земельних відносин, природокористування, екології, охорони навколишнього природного середовища, з питань соціально-економічного розвитку, підприємництва, інвестицій, обслуговування населення, захисту прав споживачів від 12.04.2018, на вказану дату технічна документація з нормативної грошової оцінки належних позивачу земельних ділянок перебувала на розгляді в Золотоніській міській раді.

Згідно з листом Золотоніської районної ради Черкаської області від 29.08.2018 №674/01-13 питання «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки сімнадцяти земельних ділянок загальною площею 31,7665 га ріллі, які знаходяться у власності гр. ОСОБА_5, для ведення особистого селянського господарства на території Шабельниківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (за межами населеного пункту) було розглянуто депутатами Золотоніської районної ради 22 серпня 2018 року на 21 сесії районної ради та за результатами голосування не було підтримано необхідною кількістю депутатів від загального складу районної ради; матеріали повернуто позивачу.

18.06.2018 Головне управління ДФС у Черкаській області направило на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №423155-1310-2313, яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України визначило позивачу земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 54703 грн. 41 коп.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України.

Так, згідно п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

П. 271.2 ст. 272 Податкового кодексу України передбачає, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Судом встановлено, що при визначенні земельного податку позивача відповідачем були застосовані ставки земельного податку, встановлені рішенням сесії Шабельниківської сільської ради від 20.07.2017 року №11-5/V1 «Про встановлення плати за землю на земельні ділянки, що розташовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Шабельниківської сільської ради» зі змінами, внесеними рішенням ради від 09.02.2018 №14-3/V11.

Надаючи оцінку застосування ставок земельного податку, суд зазначає, що відповідно до п.п. 12.3.4 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Разом з цим, пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 07.12.2017 №2245-V111 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

ОСОБА_4 набрав чинності з 01.01.2018, не визнаний неконституційним, відтак, його приписи є обов’язковими для застосування.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, передбачена п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України і встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Натомість ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, визначені ст. 277 Податкового кодексу України. Згідно п. 277.1 вказаної статті ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено, що у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводиться загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення - оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться одночасно на всій території країни. Проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері земельних відносин. У разі якщо технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення не затверджена центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері земельних відносин, протягом трьох місяців, вона вважається затвердженою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місячний строк з дня її надходження розглядається відповідною сільською, селищною, міською радою, яка приймає рішення про її затвердження або відмову у затвердженні. Підставою відмови у затвердженні технічної документації може бути лише її невідповідність вимогам законодавства. У разі якщо у місячний строк з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідна сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про затвердження або відмову у затвердженні технічної документації, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок вважається затвердженою.

Судом встановлено, що відповідач застосував ставку земельного податку, передбачену п.п. 2.2 п. 4 рішення сесії Шабельниківської сільської ради від 20.07.2017 року №11-5/V1 «Про встановлення плати за землю на земельні ділянки, що розташовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Шабельниківської сільської ради» зі змінами, внесеними рішенням ради від 09.02.2018 №14-3/V11, який передбачає ставки земельного податку за земельні ділянки грошова оцінка яких не проведена.

Разом з цим, за замовленням позивача розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки належних позивачу земельних ділянок, згідно з якою нормативна грошова оцінка 1 га ріллі становить 25497,49 грн., однак вказана технічна документація Золотоніською районною радою не затверджена та повернута позивачу листом від 29.08.2018 №674/01-13.

З врахуванням вищезазначених приписів суд прийшов до висновку, що технічна документація щодо нормативної оцінки земельних ділянок, що перебувають у власності позивача, перебувала на затвердженні в Золотоніській міській радібільш ніж 1 місяць; підстави повернення не пов’язані з порушенням законодавства. Відтак, при визначенні земельного податку позивачу відповідач повинен застосувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок, визначену вказаною технічною документацією.

Враховуючи вищезазначене, при визначенні земельного податку застосуванню підлягає ставка земельного податку 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивача, передбачена п.п. 1.1.2 п. 4 4 рішення сесії Шабельниківської сільської ради від 20.07.2017 року №11-5/V1 «Про встановлення плати за землю на земельні ділянки, що розташовані в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Шабельниківської сільської ради» зі змінами, внесеними рішенням ради від 09.02.2018 №14-3/V11.

Відповідач при визначенні земельного податку позивачу п. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» не застосував, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відтак, нарахування земельного податку позивачу є дискреційними повноваженнями відповідача і не належить до компетенції адміністративного суду, оскільки повноваженнями суду є перевірка рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на ту обставину, що пунктом 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» регулюється лише загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, оскільки вказаним пунктом передбачена і нормативна оцінка земельних ділянок.

При цьому згідно ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; а згідно ч. 1 ст. 6 вказаного Закону суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 4 вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З наданих позивачем копії договору про надання правничої допомоги від 18.07.2018, додатку до договору про надання правової допомоги від 18.07.2017 та акту виконаних робіт від 23.07.2018 не вбачається, що вказані документи стосуються даної справи. Також витрати позивача на оплату правничої допомоги не підтверджені платіжними документами.

З огляду на зазначене відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на сплату судового збору у сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби України у Черкаській області від 18.06.2018 №423155-1310-2313.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби України у Черкаській області на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28 вересня 2018 року.

Суддя А.В. Руденко