№ 76814656, 28.09.2018, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 163/1555/18 Провадження №33/773/584/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ст. ст. 471, 472 МК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, представника митниці Пікалюка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду апеляційну скаргу тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника Волинської митниці ДФС на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 17 серпня 2018 року про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, провадження у справі за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, стягнуто з ОСОБА_2 352, 40 грн. судового збору,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови ОСОБА_2 визнаний винним за те, що 29 червня 2018 року він, слідуючи з Республіки Польща в Україну, через пункт пропуску «Устилуг» митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС, автомобілем «Опель», номерний знак НОМЕР_1 будучи відсутнім в Україні менше 24 години, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму 28 автозапчастин в асортименті, 19-ти найменувань, вагою 28 кг., вартістю 2 077, 94 польських злотих, що, відповідно курсу Національного банку України, становить 13 285, 53 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім того, згідно протоколу, ОСОБА_2 ставилось у провину недекларування за встановленою формою товару: 28 автозапчастин в асортименті, 19-ти найменувань, вагою 28 кг., вартістю 2 077, 94 польських злотих, що, відповідно курсу Національного банку України, становить 13 285, 53 грн., який, згідно ст. 374 Митного кодексу України, підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч митних норм (ст. ст. 366, 374 Митного кодексу України), смугу руху «зелений коридор», як форму декларування шляхом вчинення дій, тобто адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України.

Рішенням суду першої інстанції провадження у справі за ст. 472 МК України щодо ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На вищевказану постанову представником Волинської митниці ДФС подано апеляційну скаргу, у якій апелянт стверджує, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким визнати ОСОБА_2 винним у порушенні митних правил, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкцій цих статтей.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2, який заперечив апеляційну скаргу та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, представника Волинської митниці ДФС, який підтримав подану апеляцію у повному обсязі, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, при винесенні постанови, вказаних вимог закону місцевим судом дотримано.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, за обставин, вказаних у постанові, який ніким з учасників судового процесу не оспорюється.

На думку апеляційного суду, рішення суду про закриття провадження щодо ОСОБА_2 за ст. 472 МК України ґрунтується на досліджених судом доказах, якими підтверджується відсутність у діях останнього складу вказаного правопорушення.

У протоколі про порушення митних правил, складеному щодо ОСОБА_2, не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст. 472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З протоколу незрозуміло, у чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Оскільки ОСОБА_2 не перетинав митний кордон України зоною митного контролю «червоний коридор», де письмове декларування є обов'язковим, тому кваліфікація його дій за ст. 472 МК України є безпідставною.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи, дослідив наявні у ній докази, надавши їм належну правову оцінку, і обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю у зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України, а провадження у справі за ст. 472 МК України закрив на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В силу ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції врахував дані вимоги закону і обґрунтовано обрав ОСОБА_2 стягнення у межах санкції ст. 471 МК України у виді штрафу.

За таких обставин, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 17 серпня 2018 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П. Борсук