Court ruling № 76814007, 01.10.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 жовтня 2018 року 0440/6844/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді Віхрової В.С. у справі №0440/6844/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Територіального управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати бездіяльність Територіального управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо несплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період часу з 02.02.2012 року по 31.12.2017 року протиправною;

- зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області сплатити суддівську винагороду за період часу з 02.02.2012 року по 31.12.2017 року ОСОБА_1 в сумі 1 601 681 грн. 40 коп. за час вимушеного прогулу.

Підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою стало, на думку позивача, протиправна бездіяльність та порушення відповідачем законодавства України щодо несплати позивачу суддівської винагороди.

Позовну заяву зареєстровано в суді та присвоєно номер адміністративної справи №0440/6844/18.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №0440/6844/18 передана судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) від 12.09.2018 р. було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального повного провадження. Підготовче засідання було призначено на 24.09.2018 р. о 11:00 год.

21.09.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідачем було подано відзив та клопотання про витребування доказів по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) від 24.09.2018 р. клопотання відповідача про витребування доказів було задоволено, витребувано у ОСОБА_1 довідку про доходи, отриману за місцем іншого працевлаштування за період з 02.02.2012 р. по 21.12.2017 р. та довідку про загальну суму суддівської винагороди за період з 02.02.2012 р. по 31.12.2017 р. з вирахуванням податків та зборів.

Підготовче судове засідання перенесено на 03.10.2018 р. о 10:00 год.

Під час дослідження матеріалів справи до підготовчого судового засідання з врахуванням надісланих документів, суд встановив наявність підстав для самовідводу, виходячи з наступного.

Підстави, порядок та наслідки відводу (самовідводу) судді визначено статтями 36, 39-41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Пунктом четвертим частини першої статті 36 КАС України регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Положеннями частини першої, другої статті 39 КАС України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В обґрунтування заявленого самовідводу суддя зазначив, що її свекор - ОСОБА_2, перебував на посаді голови Апеляційного суду Дніпропетровської області (1995-2010 рр.). Рішенням Х позачергового з'їзду суддів України від 16 вересня 2010 року призначений членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України набув повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 31 жовтня 2011 року (ІНФОРМАЦІЯ_1/).

Також, повідомлено, що згідно архіву стенограми засідання Верховної Ради України на інтернет порталі Верховної Ради України (http://static.rada.gov.ua) ОСОБА_1 надавала пояснення про переслідування з боку ОСОБА_2

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на посаді судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська у період з 07.04.1994 р. по 02.02.2012 р.

Постановою Верховної Ради від 01.06.2000 р. №1779-111 «Про обрання суддів» ОСОБА_1, було обрано на посаду судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська безстроково.

У зв'язку із порушенням присяги, наказом №12-к від 02.02.2012 р. ОСОБА_1 було відраховано зі штату Кіровського районного суду м.Дніпропетровська.

На підставі рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 01.03.2018 р. статус судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 було поновлено (наказ Кіровського районного суду м.Дніпропетровська №12-к від 31.07.2018 р.).

Порядок звільнення (припинення повноважень) суддів у період вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності відносно ОСОБА_1 був регламентований Законом України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992 р. та Законом України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 р.

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 15 Закону України «Про статус суддів» суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, зокрема, у разі: порушення суддею присяги.

Частиною другою вказаної статті визначено, що про наявність підстав для припинення повноважень судді та про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припинення повноважень судді.

Згідно ст.85 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

З викладеного слідує висновок, що фактично процес перебування на посаді, обрання суддею безстроково та звільнення з посади ОСОБА_1 проходило під час перебування свекра головуючого судді у даній справі на означених вище посадах, що у відповідності до чинного на той час законодавства і закріплених у них повноважень голови апеляційного суду та члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, може спричинити конфлікт інтересів та/або мати сумніви в упередженості судді Віхрової В.С. при розгляді справи №0440/6844/18.

Законодавство України, чинне у означений період, визначало певну непряму залежність відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02) від 10.12.2009 року (пункти 66-71) Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах стороннього спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Аналогічні положення містяться в п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, де зазначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

З огляду на викладене, заявлений самовідвід судді Віхрової В.С. є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 31, 36, 39, 40, 41, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Віхрової В.С. в адміністративній справі №0440/6844/18.

Адміністративну справу №0440/6844/18 передати до відділу суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст.ст. 293, 294 КАС України ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя В.С. Віхрова