Court ruling № 76807538, 28.09.2018, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7753/18

Провадження № 1-в/711/485/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді – Михальченко Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Запорожець Я.В.,

прокурора – Дячкова Л. В.,

представника Черкаської виправної колонії №62 – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання засудженого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

За даною справою засуджений 21.02.2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошенського районного суду Київської області від 16.03.2016р. та остаточно призначено до відбуття 03 роки 06 місяців позбавлення волі.

про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким ,-

встановив:

Засуджений ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким. Мотивуючи його тим, що навчався в «Черкаському навчальному центрі № 62», працював в деревообробному цеху, за що мав 1 заохочення, займається спортом та по вихідним дням відвідує молитвинний дім. Має позитивні характеристики з місця навчання.

В судове засідання ОСОБА_2 не доставлявся, до початку судового засідання подав заяву через адміністрацію Колонії про отримання пам’ятки про ознайомлення його із правами, проханням проводити розгляд справи без його участі та задовольнити клопотання та застосувати до нього ст.82 КК України та замінити позбавлення волі на обмеження волі.

Початок строку: 21.02. 2017 року.

Кінець строку: 28.05. 2020 року.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, та повідомила, що засуджений має лише 1 заохочення, що свідчить про те що засуджений не став на шлях виправлення.

В судовому засіданні представник ДУ «Черкаська виправна колонія №62» заперечила проти задоволення клопотання засудженого, просила відмовити та пояснила, що засуджений характеризується посередньою.

Відповідно до ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м’яким покаранням.

Згідно положенням п.2 ч.4 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.

Частиною 3 ст.82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

На підставі Закону заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можлива за обов’язкової і одночасної наявності в їх сукупності підстав і умов. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.

Виправлення засудженого підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування всього строку покарання.

Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь у суспільно-корисній праці, сумлінне виконання трудових обов’язків, відсутність прогулів, відмов від роботи тощо.

Дослідивши надану характеристику, в якій зазначено за час утримання в СІЗО м. Києва характеризується посередньо, порушень вимог режиму утримання не допускав, стягнень не мав. До робіт не залучався, заохочень не мав.

В Черкаській виправні колонії № 62 відбуває покарання з 14.06.2017 року. За час перебування в установі характеризується посередньо, встановлених правил поведінки та розкладу дня установи дотримується лише під контролем персоналу установи. 3 30.06.2017 року був працевлаштований на виробництві установи, а саме на деревообробній дільниці, збивщиком лотків. До праці ставиться задовільно. Встановлене змінне завдання виконує тільки під контролем персоналу установи, корисну ініціативу не проявляв. Не допускав порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці, працював з корисливих для себе мотивів, мав лише 1 заохочення надане правами начальника установи. З лютого 2018 року на виробництві установи не працевлаштований за відсутністю бажання працювати. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. В колективі засуджених вживається, не конфліктує, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Свідомо уникає виконання робіт із благоустрою установи або перекладає їх виконання на інших засуджених. З 2017 року приймає активну участь у програмі диференційованого виховного впливу за напрямом «Професія», навчається в навчальному центрі при установі за спеціальністю «Електрик». Зв’язки з рідними підтримує шляхом отримання від них посилок, стосунки добрі.

Засуджений ОСОБА_2 не став на шлях виправлення та не заслуговує на застосування до нього невідбутої частини покарання більш м’яким, оскільки встановленого порядку дотримується лише під контролем представників адміністрації установи.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року за №2 заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Абзац 2 п.17 вказаної постанови зобов’язує суд перед прийняттям рішення ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях установи тощо.

Беручи до уваги комплексний підхід до особи засудженого, враховуючи наявність лише одного заохочення, що свідчить не про бажання стати на шлях виправлення, а про корекцію поведінки для можливості застосування до нього заміни невідбутої частини покарання більш м’яким. Суд також враховує погляд адміністрації установи, де відбуває покарання засуджений, на особу, яка відповідає характеристиці та довідці про стягнення та заохочення у повному обсязі. Що також висвітлено в постанові вищезазначеного Пленуму.

Суд, дослідивши матеріали подання, враховуючи особу засудженого, його вік, стан здоров’я та сімейний стан, вважає, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення.

На підставі ст.82 КК України, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, ч.3 ст.154 КВК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким - відмовити.

Про прийняте рішення повідомити всіх зацікавлених осіб.

Зобов’язати установу, у якій відбуває покарання ОСОБА_2 вручити засудженому копію даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 28 вересня 2018 року о 8 годині 40 хвилин в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Головуючий: ОСОБА_3