Decree № 76800217, 26.09.2018, Dnipropetrovsk Oblast Court of Appeal (Kryvyi Rih City)

Approval Date
26.09.2018
Case No.
210/3260/16-ц
Document №
76800217
Form of legal proceedings
Civil
State Coat of Arms of Ukraine

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 210/3260/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання – Євтодій К.С.

сторони:

позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк»,

відповідач за первісним позовом – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» та ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2018 року, яке постановлено суддею Ніколенко Д.М. у м. Кривому Розі, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором вказавши, що 28 липня 2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № KRP0GA0000000094. Згідно договору ПАТ КБ «Приватбанк» зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 22658,72 євро на термін до 28.07.2023 р., а відповідач зобов’язувався погасити кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Однак відповідач ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов'язання, допустивши прострочення в погашенні суми кредиту і відсотків, станом на 07.06.2016 року сума заборгованості складає 107331,23 євро, а саме: 19985,39 євро. – заборгованість за кредитом; 20145,37 євро – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5329,84 євро – заборгованість по комісії за користування кредитом; 61870,63 євро – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. Просить стягнути з відповідача суму 105820,10 євро (зменшивши у вимогах розмір пені до 60359,50 євро), що за курсом 28,35 відповідно до службового розпорядження НБУ від 07.06.2016 р. складає 2999999,84 грн., та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 23 січня 2017 року звернувся до суду з зустрічним позовом вказавши, що між ним та банком дійсно було укладено кредитний договір KRP0GA0000000094.

В забезпечення виконання основного зобов’язання за договором в той же день був укладений іпотечний договір, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.06.2005 р.

Кредит надавався при курсі 6,95 грн. за 1 євро, 18400 євро за курсом 6,95 грн. складає 127880 грн. Однак, зазначивши в позові, що кредит банком йому надано 22658,72 євро не вказано, яким саме чином повинні були бути видані кошти та з чого саме складається ця сума.

Зауважував на тому, що банком не надано належних та допустимих доказів щодо одержання позичальником коштів за кредитним договором саме у валюті євро.

Крім того, банк нарахував пеню не тільки всупереч умов договору, а і у валюті кредиту – євро, хоча законодавством передбачено обчислення та стягнення пені та штрафів лише у гривні. В кредитному договорі не зазначено, що ПАТ КБ «Приватбанк» є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій. 28.07.2008 р. така інформація споживачу не надавалась. Також до первинного позову додано витяг з статуту ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до якого банк приймає нормативні акти НБУ за основу своєї діяльності. Але при цьому при складанні договору банк навмисно порушив норми передбачені законодавством, зокрема постановами НБУ, щодо правил складання договорів кредитування та обов’язковості певних умов у такому договорі.

В договорі немає чіткого пояснення плата за які саме послуги в понятті ЗУ «Про захист прав споживачів» нараховуються дані відсотки.

Зауважує на тому, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14.05.2012 р., зміненого ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.10.2012 р. звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу в рахунок погашення заборгованості по вказаному кредитному договору.

Вважає, що жодні умови і правила банку не можуть слугувати підставою для нарахування безпідставних боргів, суперечити нормам законодавства, приниження честі та гідності людини, неврахування складної фінансової ситуації, що склалася не з вини позичальника, а на фоні всесвітньої економічної кризи. Намагання шахрайським способом заволодіти іпотечним майно шляхом обману позичальника, створення штучного боргу як підстави для звернення стягнення на іпотечне майно є недопустимим та суперечить законодавству, основам прийнятого ділового обороту, чесності, добросовісності та справедливості.

У зв’язку з наведеним вище ОСОБА_2Л просив визнати договір споживчого кредитування № KRP0GA0000000094 від 28.07.2008 р. недійсним, визнати іпотечний договір від 28.07.2008 р. припиненим, виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження квартири АДРЕСА_2, стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 31 жовтня 2016 12 квітня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про порушене право споживача фінансових послуг та відшкодування моральної шкоди

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вважає, що суд безпідставно застосував наслідки спливу позовної давності до спірних правовідносин, оскілки строк дії кредитного договору визначено сторонами до 23.07.2023 року. Крім того представник позивача зауважує, що звернення стягнення на предмет іпотеки в даному випадку не звільняє відповідача від обов’язку виконати зобов’язання за кредитним договором, а перериває строк позовної давності, тому такий строк почався спочатку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його зустрічних позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повній ара були з’ясовані обставини справи, належним чином не досліджений кредитний договір, не було проведено економічну експертизу, оскільки ОСОБА_1 не надав належних документів для її проведення.

Зауважує на тому, що кредитний договір був укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки йому не були повідомлені всі істотні умови кредитного договору, відповідальність за ним, його удорожчання та дійсна відсоткова ставка.

Крім того апелянт посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано строк позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «ПриватБанк» залишити без задоволення, як необґрунтовану, на його думку, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» залишити без змін.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_3.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги позивача та просив її задовольнити та заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5, яка підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_6 та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга ОСОБА_6 – частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 28 липня 2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № KRP0GA0000000094 (а.с. 12-14 – копія договору з додатком).

Згідно п. 8.1. договору ПАТ КБ «Приватбанк» зобов’язався надати ОСОБА_2, як позичальнику, кредитні кошти на строк з 28.07.2008 р. по 28.07.2023 р. включно у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 22658,72 євро на наступні цілі: 19183,67 євро на споживчі цілі, з них 18400,00 євро на споживчі цілі шляхом видачі готівки через касу, а також у розмірі 552,00 євро на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 135,38 євро – для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту, 96,29 євро – для сплати особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік дії кредиту, а також у розмірі 3475,05 євро на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту в період сплати, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 4,08% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п. 7.2. даного договору.

Періодом сплати за договором є період з «24» по «28» число кожного місяця. Погашення заборгованості за кредитним договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі 327,68 євро згідно графіку погашення кредиту (додаток 2 до кредитного договору) для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Пунктом 8.1 кредитного договору сторони встановили графік та порядок погашення суми основної заборгованості та п.п. 8.1.1. погодили, що позичальник зобов’язується повернути кредит згідно порядку та в строк, які вказані у п. 8.1 Повне погашення кредиту повинно бути проведено в останній день строку, вказаного в абз. 1 п. 8.1 даного договору.

При порушенні позичальником зобов’язань з погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день пор строчки, але не менше 1 гривні (пункт 8.4 кредитного договору).

Підпунктом 8.1.2 кредитного договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати, передбачених п. 8.1.1 (в т.ч. оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів – сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені (в повному обсязі) – останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Однак відповідач ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов'язання, допустивши прострочення в погашенні суми кредиту і відсотків, що згідно наданого позивачем розрахунку станом на 07.06.2016 року складає 107331,23 євро (а.с. 4-7 – розрахунок), а саме: 19985,39 євро – заборгованість за кредитом; 20145,37 євро – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5329,84 євро – заборгованість по комісії за користування кредитом; 61870,63 євро – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Крім того встановлено, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRPOGA0000000094 від 28.07.2008 року в розмірі 28989,21 Євро, що за курсом НБУ, станом на 13.07.2010 року еквівалентно 287928,81 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру на другому поверсі двоповерхового житлового будинку, загальною площею 64,34 кв.м, житловою площею - 42,1 кв.м, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Революційній, 53/10, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, на підставі договору іпотеки від 28.07.2008 року (ПАТ КБ «Приватбанк», 49094 м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, які зареєстровані і мешкають за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Революційна, 53/10, із вказаної квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку у ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 1820 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2012 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2012 року в частині виселення ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 із квартири, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Революційна, 53/10 скасовано то позивачу відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду, оскільки останній платіж за кредитним договором було здійснено відповідачем 01 червня 2009 року.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову, пред’явленого ОСОБА_2 23 січня 2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що позов подано за межами строку позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів, проте не може погодитись з мотивами відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов’язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Представником відповідача в суді першої інстанції було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до позовних вимог позивача.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до умов кредитного договору сторони встановили як строк дії договору (пункт 1.2 договору), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів (пункт 4.4 договору).

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України строк виконання кожного щомісячного зобов'язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Як вбачається із матеріалів справи, в жовтні 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2012 року позов було задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRPOGA0000000094 від 28.07.2008 року в розмірі 28989,21 Євро, що за курсом НБУ, станом на 13.07.2010 року еквівалентно 287928,81 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру на другому поверсі двоповерхового житлового будинку, загальною площею 64,34 кв.м, житловою площею - 42,1 кв.м, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Революційній, 53/10, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, на підставі договору іпотеки від 28.07.2008 року (ПАТ КБ «Приватбанк», 49094 м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5, які зареєстровані і мешкають за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Революційна, 53/10, із вказаної квартири зі зняттям їх з реєстраційного обліку у ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати у розмірі 1820 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2012 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2012 року в частині виселення ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 із квартири, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Революційна, 53/10 скасовано то позивачу відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зверненням в жовні 2010 року до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку, позивач змінив строк виконання зобов’язання за кредитним договором та вказаний строк повинен відраховуватись саме з жовтня 2010 року.

Пунктом 5.5. кредитного договору сторони погодили терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за даним договором – тривалістю 5 років.

З даним позовом про стягнення з ОСОБА_8 кредитної заборгованості позивач звернувся 05 липня 2016 року, тобто після спливу п’ятирічного строку позовної давності після зміни строку виконання зобов’язання, який встановлений сторонами пунктом 5.5 кредитного договору.

За таких обставин, у зв’язку з пред’явленням в жовтні 2010 року позову до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку, змінився строк виконання основного зобов’язання та ОСОБА_1 мав право з жовтня 2010 року й протягом п’яти років від цієї дати звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права, однак позовну заяву подав до суду у липні 2016 року, тому колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» саме з цих мотивів.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

ОСОБА_9 Верховного Суду, у висновку, викладеному у Постанові ОСОБА_9 Верховного Суду від 28.03.2018 року у аналогічній справі №444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18, вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в суді першої інстанції не було заявлено позовних вимог відповідно до ст. 625 ЦК України, тому додаткові пояснення представника позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції щодо відшкодування трьох відсотків річних колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У зв’язку з наведеним вище заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача по справі про те, що судом першої інстанції невірно застосовано строк позовної давності.

Не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно застосував наслідки спливу позовної давності до спірних правовідносин, оскілки строк дії кредитного договору визначено сторонами до 23.07.2023 року, з тих підстав, що з пред’явленням в жовтні 2010 року позову до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку, змінився строк виконання основного зобов’язання, та ОСОБА_1 мав право з жовтня 2010 року протягом п’яти років від цієї дати звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

Також не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки в даному випадку не звільняє відповідача від обов’язку виконати зобов’язання за кредитним договором, а перериває строк позовної давності, тому такий строк почався спочатку, оскільки, пред’явленням вказаної позовної змінився строк виконання основного зобов’язання, тому строк позовної давності має відраховуватись саме з моменту пред’явлення такого позову, тобто з жовтня 2010 року протягом п’яти років, як то визначено сторонами пунктом 5.5 кредитного договору.

Не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 доводи його апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не в повній ара були з’ясовані обставини справи, належним чином не досліджений кредитний договір, не було проведено економічну експертизу, оскільки ОСОБА_1 не надав належних документів для її проведення, що кредитний договір був укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки йому не були повідомлені всі істотні умови кредитного договору, відповідальність за ним, його удорожчання та дійсна відсоткова ставка, оскільки як встановлено матеріалами справи ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку в жовтні 2010 року, рішення судом приймалося 14 травня 2012 року та згідно тексту рішення відповідач ОСОБА_2 був обізнаний з наявністю позову, більш того вказане рішення оскаржувалося ним в апеляційному порядку.

Зустрічний позов пред’явлено ОСОБА_2 23 січня 2017 року, тобто за межами строку позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України, що є підставою для відмови ОСОБА_2 у зустрічному позові.

На підставі наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк», часткового задоволення апеляйної скарги ОСОБА_2 та зміни рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Дніпропетровської області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2018 року змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді:

Часті запитання

Який тип судового документу № 76800217 ?

Документ № 76800217 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 76800217 ?

Дата ухвалення - 26.09.2018

Яка форма судочинства по судовому документу № 76800217 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 76800217 ?

В Dnipropetrovsk Oblast Court of Appeal (Kryvyi Rih City)
Previous document : 76800214
Next document : 76800219