Court ruling № 76757207, 27.09.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 вересня 2018 року Справа №0440/4975/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Горбалінського В.В.

за участю секретаря судового засідання – Пасечніка Т.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

представника відповідача – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. Голови ДФС України ОСОБА_5 від 12.01.2018 р. № 52-о про звільнення з 15.01.2018 р. підполковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-110702) з посади начальника Управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області ГУ ДФС у Луганській області, зарахувавши у розпорядження Головного управління ДФС у Луганській області;

- поновити підполковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-110702) на посаді начальника Управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області ГУ ДФС у Луганській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 року відкрито провадження по справі і призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 21.08.2018 року о 14:00 год.

В судовому засіданні 21.08.2018 року, представником відповідача було заявлено клопотання, в якому просить витребувати у ДФС України належним чином завірені копії наступних документів:

- наказу про призначення позивача на посаду № 3043-О від 20.12.2017;

- наказу про звільнення № 52-о від 12.01.2018;

- наказу про кадрові зміни № 7-о від 16.01.2018 та докази ознайомлення позивача з наказами;

- подання ГУВБ та попередження про наступне звільнення;

- наказу № 31 від 11.01.2018 про введення в дію Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018 рік;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2017;

- докази скорочення чисельності ГУ ВБ ДФС у Луганській області;

- докази подання рапорту позивачем на продовження служби;

- інші докази в обґрунтування підстав винесення наказу від 12.01.2018 № 52-о.

Ухвалою від 21.08.2018 року, суд задовольнив клопотання представника відповідача та витребував у ДФС України вищезазначені докази, встановивши строк для отримання доказів до 11.09.2018 року.

ОСОБА_5, відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 21.08.2018 року про витребування доказів та не надав зазначені докази у вказаний в ухвалі строк.

В судовому засіданні, призначеному на 11.09.2018 року, суд задовольнив клопотання Державної фіскальної служби України та ухвалив розглядати адміністративну справу № 0440/4975/18 - за правилами загального позовного провадження та призначити проведення підготовчого засідання на 27.09.2018 року о 13:30 год.

27.09.2018 року, на адресу суду, через відділ організаційного забезпечення суду надійшло клопотання представника Державної фіскальної служби України вх. № 46247/18 від 27.09.2018 року про долучення до матеріалів справи фотокопій документів отриманих представником відповідача від ДФС України.

Розглянувши зазначене клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи фотокопій документів, суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не виконав належним чином вимоги ухвали суду від 21.08.2018 року, з огляду на наступне.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно частин 4 та 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого завірення.

Також, відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 5.26 - відбиток печатки, 5.27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (5.21).

ОСОБА_5, всупереч вимог ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України до клопотання додані незавірені у встановленому порядку копії документів (фотокопії документів), що виключає можливість використання їх як доказів у справі, а отже, відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 21.08.2018 року про витребування доказів.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд дійшов висновку про необхідність повторно витребувати у ДФС України належним чином завірені копії наступних документів:

- наказу про призначення позивача на посаду № 3043-О від 20.12.2017;

- наказу про звільнення № 52-о від 12.01.2018;

- наказу про кадрові зміни № 7-о від 16.01.2018 та докази ознайомлення позивача з наказами;

- подання ГУВБ та попередження про наступне звільнення;

- наказу № 31 від 11.01.2018 про введення в дію Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018 рік;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2017;

- докази скорочення чисельності ГУ ВБ ДФС у Луганській області;

- докази подання рапорту позивачем на продовження служби;

- інші докази в обґрунтування підстав винесення наказу від 12.01.2018 № 52-о.

У відповідності до вимог частин 6-7 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

При цьому, суд звертає увагу, що в силу частин 8-9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб’єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72, 80, 94, 149, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повторно витребувати у ДФС України належним чином завірені копії наступних документів:

- наказу про призначення позивача на посаду № 3043-О від 20.12.2017;

- наказу про звільнення № 52-о від 12.01.2018;

- наказу про кадрові зміни № 7-о від 16.01.2018 та докази ознайомлення позивача з наказами;

- подання ГУВБ та попередження про наступне звільнення;

- наказу № 31 від 11.01.2018 про введення в дію Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018 рік;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2018;

- затвердженої Організаційної структури ГУ ДФС у Луганській області на 2017;

- докази скорочення чисельності ГУ ВБ ДФС у Луганській області;

- докази подання рапорту позивачем на продовження служби;

- інші докази в обґрунтування підстав винесення наказу від 12.01.2018 № 52-о.

Витребувані докази надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4 в строк до 11 жовтня 2018 року.

Роз'яснити, що відповідно до статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання цієї ухвали, адміністративним судом можуть бути застосовані заходи щодо тимчасового вилучення витребуваних доказів у відповідності до вимог ст. 147 Кодексу адміністративного судочинства України.

Попередити посадових осіб Державної фіскальної служби України, про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати інформацію та документи на підтвердження такої інформації, витребувані судом, або неподання інформації та документів без поважних причин суд, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, може застосувати заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звернути увагу посадових осіб Державної фіскальної служби України, що застосування заходів процесуального примусу не звільняє від виконання обов’язків, встановлених Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський