№ 76750237, 26.09.2018, Kherson Oblast Court of Appeals

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/6975/17 Головуючий в І інстанції Майдан С.І.

Провадження №22ц/791/1292/18 Доповідач: Радченко С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоОСОБА_1суддівОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за скаргою Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена», заінтересовані особи: ОСОБА_5, Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби у Херсонській області, начальник Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_6, головний виконавець Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_7 на дії державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби, за апеляційною скаргою Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року, постановленої під головуванням судді Майдан С.І.,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017 року ПП «ВКФ «Елена» звернулося до суду із скаргою посилаючись на те, що при здійсненні Суворовським районним відділом державної виконавчої служби м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області зведеного виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень про стягнення з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Елена» на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_5 та держави боргу, державним виконавцем ВДВС Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області ОСОБА_9, 14.07.2016 року проведено опис і накладено арешт на майно боржника: 1) гаражі в с.Дубівка; 2) приміщенні інкубатора-1; 3) приміщення інкубатора-2; 4) приміщення птахоферми; 5) агрегат комбікормовий; 6) борона БДТ-3; 7) борона БЗСС-1; 8) брудер електричний; 9) дроборка КДУ; 10) зерноочисник ОСВ-25; 11) катки ККМ-1; 12) комбайн Нива-135; 13) контейнер-комора; 14) культиватор КПС-4Д; 15) культиватор КПС-4Д; 16) культиватор КПЕ-6; 17) культиватор КПЕ-5,6; 18) плуг ПЛН-3,35; 19) напівпричіп Pacton OPLEGGER 3139; 20) сівалка СЗ- 3,6; 21) сівалка СУП-801; 22) сівалка СУП-801; 23) зчіпка СПУ-11-2; 24) трактор МТЗ-80УК; 25) трактор Т-150 КМ-1; 26) трансформатор ТМ25/10; 27) електрообладнання пташині; 28) пристосування для збирання соняшника; 29) ворота металеві на ангарі, про що складно акт опису і арешту майна боржника. Ухвалою Херсонського міського суду від 14.11.2016 року дії виконавця ОСОБА_9 щодо опису і накладення арешту майна за актом опису і арешту майна від 14.07.2016 року, визнано неправомірними. 09.02.2017 року головний державний виконавець Федосєєв С.М. підготував проекти заявок на реалізацію майна як арештованого, а начальник Суворовського РВ ДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_6 без належної їх перевірки на відповідність вимогам чинного законодавства, підписав та надіслав Організаторові торгів Державному підприємству «Сетам». Інформацію про майно внесено організатором за заявками відділу державної виконавчої служби до системи реалізації майна, а відтак майно, відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку, є таким, що передане на реалізацію. Заявник вважає, що арешт на майно боржника може бути накладено лише в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим майном. Балансова вартість всього майна боржника складає 2400 29,00 грн. Таким чином, за вказаних обставин, при накладенні арешту на усе, а не на індивідуально визначене майно боржника, неможливо встановити чи входить все описане майно до обсягу майна, на яке накладено арешт, а відтак будь-яке майно боржника не можливо вважати арештованим. Про порушене право боржник дізнався 24.02.2017 року при ознайомленні з певними матеріалами виконавчого провадження. Просив суд визнати дії головного державного виконавця Суворовського РВ ДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_7 та начальника Суворовського РВ ДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_6 із передачі майна - 1) гаражі в с.Дубівка; 2) приміщенні птахоферми; 3) агрегат комбікормовий; 4) борона БДТ-3; 5) борона БЗСС-1; 6) брудер електричний; 7) дроборка КДУ; 8) зерноочисник ОСВ-25; 9) катки ККМ-1; 10) контейнер-комора; 11) культиватор КПС-4Д; 12) культиватор КПС-4Д; 13) культиватор КПЕ-6; 14) культиватор КПЕ-5,6; 15) плуг ПЛН-3,35; 16) напівпричіп Pacton OPLEGGER 3139; 17) сівалка СЗ- 3,6; 18) сівалка СУП-801; 19) сівалка СУП-801; 20) зчіпка СПУ-11-2; 21) трактор МТЗ-80УК; 22) трактор Т-150 КМ-1; 23) трансформатор ТМ25/10; 24) пристосування для збирання соняшника, яке належить ПП «Виробничо-комерційна фірма «Елена», на реалізацію шляхом проведення організатором електронних торгів, неправомірними.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року скаргу задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_7 та начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у херсонській області ОСОБА_6 із передачі майна - 1) гаражі в с. Дубівка; 2)приміщення птахоферми; 3) агрегат комбікормовий; 4) борони БДТ-3; 5) борони БЗСС-1; 6) брудер електричний; 7) дробарка КДУ; 8) зерноочисник ОСВ-25; 9) катки ККМ-1; 10) контейнер-комора; 11) культиватор КПС-4Д; 12) культиватор КПС-4Д; 13) культиватор КПЕ-6; 14) культиватор КПЕ-5,6; 15) плуг ПЛН -3,35; 16) напівпричіп Pacton OPLEGGER 3139; 17) сівалка СЗ-3,6; 18) сівалка СУП-801; 19) сівалка СУП-801; 20) зчіпка СПУ-11-2; 21) трактор МТЗ-80УК; 22) трактор Т-150 КМ-1; 23) трансформатор ТМ25/10; 24) пристосування для збирання соняшника, яке належить Приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «Елена», на реалізацію шляхом проведення Організатором електронних торгів.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Суворовський районний відділ державної виконавчої служби м.Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській областіподав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою в задоволенні скарги відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що ухвалу Херсонського міського суду від 14.11.2016 року якою дії виконавця ОСОБА_9 щодо опису і накладення арешту майна за актом опису і арешту майна від 14.07.2016 року, було визнано неправомірними, скасовано ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.03.2017 року, яка залишена без змін ухвалою ВССУ від 06.09.2017 року.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває Херсонський міський суд Херсонської області, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що до складу зведеного виконавчого провадження входили дев’ять виконавчих проваджень, а саме:

- ВП №38006247 з виконання виконавчого листа №2-3288/11, виданого 16 травня 2013 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення 257508,51 грн. на користь ОСОБА_5 (стягнуто 257508,51 грн. боргу, 25750,85 грн. виконавчого збору, 200 грн. витрат виконавчого провадження.);

- ВП №48228487 з виконання виконавчого листа №668/11526/14-ц, виданого 21 липня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення 1151141,90 грн. на користь ОСОБА_5 (стягнуто 104911,75 грн. боргу, 10491,17 грн. виконавчого збору, 200 грн. витрат виконавчого провадження.);

- ВП №38006239 з виконання виконавчого листа №2-3288/11, виданого 16 травня 2013 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення 1300 грн. на користь ОСОБА_5;

- ВП №41639441 з виконання виконавчого листа №2а-2986/12/2170, виданого 15 серпня 2013 року Херсонським адміністративним судом про стягнення 1428330,84 грн. на користь держави податкового боргу;

- ВП №39335100 з виконання виконавчого листа №2-3288/11, виданого 16 травня 2013 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення 1027 грн. на користь держави судового збору ;

- ВП №37179943 з виконання виконавчого листа №2120/8881/12, виданого 12 березня 2013 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення 1300 грн. на користь ОСОБА_8;

- ВП №46297210 з виконання виконавчого листа №668/11526/14, виданого 03 грудня 2014 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення 3654 грн. на користь держави судового збору;

- ВП №49163887 з виконання виконавчого листа №668/11526/14-ц, виданого 21 липня 2015 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення 3654,00 грн. на користь держави судового збору;

- ВП №38314515 з виконання виконавчого листа №2120/8881/12, виданого 12 березня 2013 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення 107,30 грн. на користь держави судового збору.

Згідно акту опису й арешту майна ВП №48228487 від 14.07.2016 року, державним виконавцем Куцик В.М. було проведено опис і накладено арешт на майно: 1) гаражі в с.Дубівка; 2) приміщенні інкубатора-1; 3) приміщення інкубатора-2; 4) приміщення птахоферми; 5) агрегат комбікормовий; 6) борона БДТ-3; 7) борона БЗСС-1; 8) брудер електричний; 9) дроборка КДУ; 10) зерноочисник ОСВ-25; 11) катки ККМ-1; 12) комбайн Нива-135; 13) контейнер-комора; 14) культиватор КПС-4Д; 15) культиватор КПС-4Д; 16) культиватор КПЕ-6; 17) культиватор КПЕ-5,6; 18) плуг ПЛН-3,35; 19) напівпричіп Pacton OPLEGGER 3139; 20) сівалка СЗ- 3,6; 21) сівалка СУП-801; 22) сівалка СУП-801; 23) зчіпка СПУ-11-2; 24) трактор МТЗ-80УК; 25) трактор Т-150 КМ-1; 26) трансформатор ТМ25/10; 27) електрообладнання пташині; 28) пристосування для збирання соняшника; 29) ворота металеві на ангарі, що належить ПП «Виробничо-комерційна фірма «Елена».

У частинах першій та другій статті 383 ЦПК України в редакції, що була чинною на час звернення зі скаргою, передбачалося, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частина друга статті 384 ЦПК України у вказаній редакції передбачала, що така скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до частин першої та другої статті 74 діючого Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У частині першій статті 447 та частині першій статті 448 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року, дає підстави зробити висновок, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконані рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відповідача знаходилося зведене виконавче провадження, до складу якого входило, зокрема, виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 15.08.2013 року Херсонським адміністративним судом про стягнення 1428330,84 грн. на користь держави податкового боргу.

Разом з тим ні в ЦПК України, ні в КАС України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон № 1404-VIII та Закон № 606-ХІV, який був чинним на час вчинення виконавчих дій.

За правилами цих законів, як у редакції, що була чинною на час вчинення виконавчих дій, так і на час розгляду справи, передбачалися особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.

Так, у статті 33 Закону № 606-ХІV, чинного на час вчинення виконавчих дій, передбачалося, що в разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах ДВС, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Детально дії виконавця на час вчинення виконавчих дій регламентувалися Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5 (далі - Інструкція), а саме підпунктами 3.8.1 - 3.8.8 пункту 3.8 розділу ІІІ.

У підпункті 3.8.8 пункту 3.8 розділу ІІІ Інструкції у редакції, що була чинною на час вчинення виконавчих дій, за наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться зі зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до вимог статті 30 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на час розгляду справи, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Аналогічні вимоги містить Інструкція у редакції, чинній на час розгляду справи та поширюється на випадки відкриття виконавчого провадження і вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням.

Суд такими повноваженнями не наділений. Матеріали справи не містять постанови державного виконавця про завершення виконавчого провадження по виконанню рішення суду, ухваленого в порядку адміністративного судочинства.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Водночас статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п'ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п'ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, колегія суддів вважає, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У частинах першій і другій статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки колегія суддів робить висновок про необхідність оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, у порядку адміністративного судочинства, скарга Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому ухвала Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Слід зазначити також наступне.

Провадження стосовно виконання судових рішень є завершальною й невід'ємною частиною (стадією) судового провадження в конкретній справі, у якій провадження за скаргою не відкривається. За подання позовної заяви позивачем сплачено відповідний судовий збір. У розділі VII ЦПК України та в Законі України «Про судовий збір» не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС позивачем, який є стягувачем.

Разом з тим частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» не передбачає звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, такий об'єкт справляння судового збору у зазначеній нормі відсутній.

Крім того, у статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає пільги зі справляння судового збору певним категоріям осіб за певними категоріями справ чи процесуальних дій, відсутні пільги щодо сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

З урахуванням визначення стадії виконання судового рішення як завершальної стадії судового провадження, суд при розгляді скарги постановляє ухвалу. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем прямо встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

При зверненні з апеляційною скаргою Суворовський РВ ДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області сплатив 1762 грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову особи, звільнені від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).

Тому, якщо при закритті провадження у справі апеляційну скаргу задоволено частково, судовий збір покладається на сторони пропорційно, а саме порівну.

Особа, яка подала скаргу на дії органів державної виконавчої служби, є боржником у виконавчому провадженні та відповідачем у позовних провадженнях, які розглянуті за правилами цивільного та адміністративного судочинства. Доказів, що вона звільнена від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому ПП ВКФ «Елена» не звільнена від сплати судового збору і не подала жодних доказів про наявність підстав для звільнення від такої сплати, у зв'язку з чим колегія суддів стягує з ПП ВКФ «Елена» на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 881 грн

Керуючись ст. 368 , ст. 374, ст. 376 , ст. 382 ЦПК України, п 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма«Елена» на користь Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області881 грн. на відшкодування судових витрат за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2018 року.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: В.О. Бездрабко

ОСОБА_3