№ 76732081, 19.09.2018, Odessa Administrative Court of Appeals

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/286/18

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання – Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, яке прийнято 22 березня 2018 року у складі суду судді: Лісовської Н.В. в місті Миколаєві по справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївський області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг», про зобов’язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області звернулась до суду з позовом (з урахуванням уточнень викладених в заяві від 19.02.2018 року про виконання ухвали суду) до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області про зобов’язання відкрити виконавче провадження по виконанню постанови № 38 від 17.06.2014 року на підставі дублікату постанови № 38.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року заявлений позов задоволено. Зобов’язано Центральний відділ державної виконавчої служби м. Миколаєва ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 49425802 та прийняти на виконання в межах цього виконавчого провадження дублікат постанови № 38 від 17.06.2014 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності ТОВ «Туристична база «Південний Буг», винесеної Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, яка набрала чинності 30.03.2016 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа, за умови, що на виконання позивачем була надана ксерокопія постанови № 38, державний виконавець діяв в межах та в спосіб визначений Законом.

Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до постанови від 20.11.2017 року начальника Центрального ВДВС скасовані всі прийняті державним виконавцем процесуальні документи від 17.03.2017 року по виконавчому провадженню ВП № 49425802 (постанова про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2015 року, постанова про скасування постанови про арешт майна боржника від 01.12.2015 року, постанова про скасування постанови про арешт коштів боржника від 01.12.2015 року, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання від 17.03.2017 року, постанову про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 24.11.2015 року).

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2015 року ВП № 49425802 – є чинною, та виконавче провадження по виконанню постанови № 38 є також чинним та виконання по ньому не припинено.

Суд першої інстанції вказав, що відсутність у виконавчому провадженні ВП № 49425802 оригіналу постанови № 38, яка втрачена саме з вини держаних виконавців, не є підставою закриття/закінчення виконавчого провадження ВП № 49425802 та припинення проведення виконавчих дій.

Судом першої інстанції зазначено, що позивачем у позовній заяві ставиться питання про зобов’язання відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню дублікату виконавчого документу, а саме постанови № 38, однак, з оглядом на постанову начальника Центрального ВДВС від 20.11.2017 року та з урахуванням положень ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача мають бути захищені шляхом відновлення виконавчого провадження ВП № 49425802 за дублікатом виконавчого документа – постанови № 38 від17.06.2014 року, яка набрала законної сили 30.03.2016 року.

Судом першої інстанції наголошено на тому, що виконавчий документ – постанова № 38 набрала остаточно чинності 30.03.2016 року, тобто, через два дні після винесення Миколаївським окружним адміністративним судом рішення по адміністративній справі № 814/240/16, а відтак державний виконавець Юдіна І.М. 20.11.2017 року неправомірно винесла повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання з підстав не набрання чинності виконавчим документом.

Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що скасування цього повідомлення є недоречним, оскільки позивачем подавалася заява про відкриття виконавчого провадження нового по виконанню постанови № 38, в той час, як повинно було бути відновлено виконавче провадження 2015 року ВП № 49425802.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушене право позивача на виконання постанови № 38 можливо відновити шляхом зобов’язання відповідача винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 49425802 та прийняти до виконання в межах цього виконавчого провадження дублікат постанова № 38 від 17.06.2014 року, при цьому, позивачем не порушуються строки пред’явлення виконавчого документу на виконання.

Вирішуючи справу в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи та даних виконавчого провадження, 17.06.2014 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельної контролю у Миколаївській області винесено постанову № 38 «Про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності» відносно ТОВ «Туристична база «Південний Буг» у сумі 450660 грн.

02.11.2015 року оригінал постанови № 38 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження позивачем направлено до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2015 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 49425802.

Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2015 року, боржником – ТОВ «Туристична база «Південний Буг», була оскаржена в судовому порядку та рішенням суду по справі № 814/240/16, яке залишено в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки станом на момент відкриття виконавчого провадження за постановою № 38 від 17.06.2014 року остання не набула чинності з огляду на її оскарження в судовому порядку у справі № 814/1834/14.

На виконання рішення суду у справі № 814/240/26, державним виконавцем 17.03.2017 року прийнято постанову про скасування процесуального документу, а саме скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також 17.03.2017 року відповідачем прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Позивач оскаржував дії державного виконавця до ОСОБА_2 управління юстиції (скарга від 11.07.2017 року), на яку 30.08.2017 року отримав незадовільну відповідь, та оскаржив дії державного виконавця відповідача до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (скарга 06.09.2017 року), відповідь на яку отримав 31.10.2017 року.

У своїй відповіді на скаргу позивача, Департамент МЮУ ДВС проінформував, що за результатами розгляду скарги Департаментом прийнято постанову про проведення перевірки від 10.10.2017 року, якою:

- дії в.о. начальника Центрального ВДВС про скасування постанов про накладення арешту на майно боржника від 28.03.2016 року – визнані такими, що вчиненні з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку роботи з документами;

- дії головного державного виконавця Центрального ВДВС ОСОБА_3 при проведенні виконання за ВП № 49425802 – визнані вчиненими з порушенням ст. 11, ст. 30, ч. 8 ст. 28, ч. 1 ст. 31, ч. 5 ст. 41, ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (дії спрямовані на проведення примусових дій при перебуванні на виконання постанови № 38 з 24.11.2015 року по 17.03.2017 року);

- дії головного державного виконавця Центрального ВДВС ОСОБА_4 при винесені постанови від 17.03.2017 року про скасування процесуального документу (постанови про відкриття ВП) та постанови від 30.01.2017 року (постанови про арешт майна боржника), та повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання – визнані вчиненими з порушенням ч. 4 ст. 8 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень;

- та зобов’язано начальника Центрального ВДВС вчинити дії відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вказані висновки Департаменту МЮУ ДВС, 20.11.2017 року начальником відділу ДВС скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу від 17.03.2017 року та скасовано постанови про скасування процесуальних документів від 17.03.2017 року, в тому числі, постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2015 року.

Поряд з цим, судом першої інстанції не враховано, що вказаною постановою начальника відділу ДВС від 20.11.2017 року зобов’язано державного виконавця вчинити дії передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням постанови суду у справі № 814/240/16 від 28.03.2016 року.

Згідно матеріалів справи, на виконання вимог рішення суду у справі № 814/240/16 від 28.03.2016 року, враховуючи висновки Департаменту МЮУ ДВС та постанову від 20.11.2017 року начальника відділу ДВС, 20.11.2017 року державним виконавцем прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а саме постанови № 38 від 17.06.2014 року, яка пред’явлена до виконання 02.11.2015 року, оскільки станом на момент пред’явлення такої постанови до виконання остання не набула чинності з огляду на її оскарження в судовому порядку у справі № 814/1834/14.

Вказане повідомлення позивачем не оскаржено.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2015 року № 49425802 за постановою № 38 від 17.06.2014 року є чинною спростовується рішенням суду у справі № 814/240/16, яким така скасовано, а також повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу, яке прийнято на її виконання враховуючи висновки Департаменту МЮУ ДВС та постанову від 20.11.2017 року начальника відділу ДВС.

Посилання суду першої інстанції на необхідність відновлення виконавчого провадження № 49425802 колегія суддів вважає безпідставними та такими, що суперечать заявленим вимогам, оскільки станом на момент відкриття виконавчого провадження за постановою № 38 від 17.06.2014 року остання не набула чинності з огляду на її оскарження в судовому порядку у справі № 814/1834/14, що встановлено рішенням суду у справі № 814/240/16, яке набрало законної сили.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що з огляду на те, що за рішенням суду у справі № 814/1834/14 постанова про накладення на третю особу штрафу № 38 від 17.06.2014 року набула чинності та враховуючи повідомлення про повернення попередньо поданого виконавчого документу до виконання, позивач неодноразова звертався до виконавчої служби із заявами щодо відкриття виконавчого провадження за постановою № 38 від 17.06.2014 року.

Проте, повідомленням від 17.01.2018 року виконавчий документ повернутий стягувачу з огляду на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» - не скріплено печаткою органу, що видав виконавчий документ.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що оригінали примірників постанови № 38 від 17.06.2014 року направлені до Центрального ДВС м. Миколаїв та не повернуті стягувачу, що унеможливлює їх подання до виконання.

Так, з матеріалів справи чітко вбачається, що до повідомлень про повернення виконавчого документу стягувачу не було додано оригіналів примірників постанови № 38 від 17.06.2014 року, що не спростовується відповідачем, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для не розгляду заяв позивача про відкриття виконавчого провадження.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо повернення виконавчого документу - постанови № 38 від 17.06.2014 року стягувачу без прийняття до виконання підлягають визнанню протиправними.

В свою чергу, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком апелянта про відсутність підстав для відновлення виконавчого провадження № 49425802, як то постановлено судом першої інстанції.

Також, враховуючи, що фактично відповідачем взагалі не розглянуті заяви щодо відкриття виконавчого провадження, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для зобов’язання відповідача саме відкрити виконавче провадження, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції державного виконавця.

Так, згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Водночас, враховуючи встановлені обставини щодо протиправності дій державного виконавця по поверненню виконавчого документу без виконання, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач підлягає зобов’язанню розглянути заяви про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постанови № 38 від 17.06.2014 року та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.

Що стосується посилань апелянта на те, що особа, що підписала позов не має повноважень на її підписання, то такі посилання спростовуються матеріалами справи, згідно яких уточнений позов підписаний начальником Управління, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 55 КАС України, згідно якої юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника.

Що стосується доводів апелянта про те, що позивач у даній справі не є правонаступником Інспекції ДАБК у Миколаївській області, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не є предметом розгляду даної справи. Колегія суддів зазначає, що враховуючи вказані висновки суду апеляційної інстанції вбачається, що відповідачем допущені протиправні дії щодо розгляду заяв про відкриття виконавчого провадження, які подані саме позивачем, а тому останній є належним позивачем у справі.

За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції за поданою апеляційною скаргою підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року – задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївський області, третя особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична база «Південний Буг», про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центрального відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївський області щодо повернення виконавчого документу - постанови № 38 від 17.06.2014 року стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов’язати Центральний відділ Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївський області розглянути заяви Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постанови № 38 від 17.06.2014 року та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець