Court ruling № 76718924, 25.09.2018, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 466/5482/18 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 11-кп/783/731/18 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року у місті Львові

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Галина В.П., Романюка М.Ф.,

при секретарі судового засідання Стойко Р.З.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 18 липня 2018 року про відмову в умовно-достроковому звільненні засудженого від подальшого відбування покарання,

з участю прокурора Ванчака А.Л.,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 18.07.2018 року відмовлено в задоволенні спільного подання начальника Личаківської виправної колонії №30 та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання.

На вказану ухвалу суду прокурор Брилінський М.Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання.

На підтримання своїх апеляційних вимог прокурор зазначає, що суд першої інстанції прийняв необґрунтоване рішення про відмову в задоволенні подання, оскільки належним чином не було досліджено особу засудженого ОСОБА_2, який порушень вимог режиму відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, працевлаштований, не конфліктний, відвідує виховні програми установи.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор підтримав подану апеляційну скаргу з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення прокурора, вивчивши матеріали провадження, встановила наступне.

З матеріалів провадженнявбачається, що ОСОБА_2 21.07.2016 року засуджений вироком Зборівського районного суду Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.ст.70,71 КК України на чотири роки і один місяць позбавлення волі та 08.09.2016 року ухвалою цього ж суду зараховано термін попереднього ув’язнення з 09.03.2016 року по 22.08.2016 року в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання – 09.09.2016 року, кінець строку відбування покарання – 27.10.2019 року. На момент розгляду подання відбув дві третини призначеного строку покарання.

Крім цього, ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий та 13.05.2014 року був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Тернопільського міського суду Тернопільської області від 07.06.2012 року, а також 04.04.2016 року ОСОБА_3 скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, яке було застосоване вироком Козівського районного суду Тернопільської області від 15.10.2016 року (а.с.3)

За час відбування покарання ОСОБА_3 тричі оголошувались подяки, стягнення не накладались (а.с.4).

На думку колегії суддів, зазначені обставини справи були належним чином враховані судом першої інстанції під час розгляду подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3, та вважає правильним його висновок про те, що наявність подяк не свідчить про доведеність виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_3, оскільки останній неодноразово був судимий, умовно-достроково звільнений та відносно нього було скасовано застосування ст.75 КК України.

Щодо покликання прокурора в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_3 не порушує режиму утримання в колонії, то суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне зазначити, що належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправно-трудової установи під час відбуття покарання, його належна поведінка та сумлінне ставлення до праці є для нього обов’язком впродовж всього строку відбування покарання.

Таким чином, колегія суддів вважає, апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою та не вбачає законних підстав для її задоволення, а тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити в законній силі, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 539 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 18 липня 2018 року про відмову в умовно-достроковому звільненні засудженого від подальшого відбування покарання залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_1 – без задоволення.

Ухвала остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :