№ 76716236, 26.09.2018, Kherson Oblast Court of Appeals

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/3855/18 Головуючий в І інстанції: Майдан С.І.

Провадження №22-ц/791/1378/18 Доповідач: Радченко С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Радченка С.В.

суддів: Бездрабко В.О.,

ОСОБА_1В

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Майдан С.І.,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу в якій просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2018 року відмовлено у видачі судового наказу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для її подальшого розгляду. Зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у видачі судового наказу через неможливість встановлення зареєстрованого місця проживання боржника, безпідставно не взяв до уваги надані нею відомості щодо фактичного проживання боржника.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває Херсонський міський суд Херсонської області, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що відповідно до положень ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду про відмову у видачі судового наказу розглядаються без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільно-процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що з відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Херсонській області не можливо встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника, тому відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України є підстави для відмови у видачі судового наказу.

Проте, такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи з огляду на наступне.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.

Статтею 163 ЦК України передбачено вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу.

Вимоги про стягнення аліментів на двох дітей у розмірі однієї третьої заробітку (доходу) платника аліментів згідно пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України відноситься до вимог, за якими може бути видано судовий наказ, а відповідно до статті 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 28 ЦПК України визначено альтернативну підсудність - за вибором позивача - у позовах про стягнення аліментів.

Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, ОСОБА_3 являється внутрішньо переміщеною особою, та згідно довідки його останнє місце перебування було за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із ст. 5 Закону № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який є спеціальним законом у виниклих правовідносинах, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Відповідно до вимог ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи-боржника.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Аналіз наведеного дає змогу дійти висновку про те, що законодавець встановлює обов'язок суду звертатися для з'ясування зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання фізичної особи-боржника саме до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.

З питання визначення такого органу у випадку, коли заявником була надана довідка про взяття на облік боржника як внутрішньо переміщеної особи, слід звертатися до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII як спеціального, статтею 4-1 якого врегульовано облік внутрішньо переміщених осіб, порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (частина 2 статті 4-1 Закону №1706-VII).

Натомість, незважаючи на наведене, судом було зроблено запит щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичної особи-боржника до ГУ ДМСУ у Херсонській області (а.с.18).

За таких обставин судом помилково застосовано положення частини 9 статті 165 ЦПК України та відмовлено у видачі судового наказу, оскільки судом відповідно до спеціального закону не отримано інформацію, що не давала б можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника.

Тому, переглядаючи ухвалу за доводами апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість скарги та наявність підстав для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з огляду на вимоги пункту 4 статті 379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2018 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: В.О. Бездрабко

ОСОБА_1