№ 76660477, 19.09.2018, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2018 рокусправа № 804/8644/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Баранник Н.П.

судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі № 804/8644/17 (суддя Тулянцева І.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2017р. № НОМЕР_1 Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – відповідач), ким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 16 378,98грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018року позовні вимоги задоволено, скасоване оскаржене позивачем рішення відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем за терміном сплати 12.09.2016 року узгоджені суми зобов’язань з орендної плати сплачені не у повному обсязі, з огляду на це і було прийнято оскаржене податкове повідомлення – рішення про донарахування штрафних санкцій. Відповідач вважає, що рішення відповідає вимогам ПК України, і у суду не було підстав для його скасування.

Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що судом повно встановлено обставини справи, прийнято законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та наполягав на задоволенні скарги.

Представник позивача у судовому засіданні прохав залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 31.05.2017р уповноваженою особою Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за січень-липень 2016року.

За результатами перевірки складено акт № 312/28-10-46-09-32813827 від 31.05.2017р. (а.с.33-36). Перевіркою встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, а саме, виявлено несвоєчасну сплату самостійно задекларованих податкових зобов’язань в уточнюючій податковій декларації з плати за землю за 2016рік від 12.09.2016року №9165720370 у сумі 163 789,92 грн., внаслідок чого за період з 14.09.2016року по 28.09.2016року в автоматичному режимі були нараховані санкцій у розмірі 16 378,98грн. (10% погашеної суми податкового боргу).

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0004474609 від 22.06.2017р. (а.с.31-32), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 163 78,98 грн..

Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось платником податків в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.44-45, 46-48).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Футбольний клуб “Дніпро” помилково двічі обліковано в уточнюючому розрахунку від 12 вересня 2016 року зобов’язання в розмірі 168 855,61 грн..

Водночас, позивачем згідно з копією платіжного доручення № 22777 від 30.08.2016 року сплачено до бюджету 173 921,30 грн. орендної плати за землю за січень-липень 2016 року, в які входить сума у розмірі 168 855,61 грн. заниженого зобов’язання та 3% від цієї суми – 5 065,69 грн..

Відповідно до уточнюючої податкової декларації з плати за землю №9165720370 від 12.09.2016 року задекларовано ТОВ “ФК “Дніпро” річна сума плати за землю в розмірі 3 005 287,11 грн. (рядок 3, графа 4), а щомісяця - 250 440,59 грн. (рядок 3 графи 4-15).

Крім того, позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію за 2016 рік № НОМЕР_2 від 28.09.2016 року, якою усувалися неточності, зазначені в уточнюючій податковій декларації № НОМЕР_3 від 12.09.2016 року, згідно якої встановлено завищення податкового зобов’язання минулих періодів або періодів поточного року у розмірі 168 855,61 грн., про що зазначено в акті перевірки.

Відповідно до пункту 120.2 статтею 120 ПК України, невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п’ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вже було донараховано 3% відсотки від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку оскаржене рішення контролюючого органу не відповідає критеріям ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має бути прийнято розсудливо, з урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі № 804/8644/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19.09.2018р.

Повний текст постанови виготовлено 20.09.2018р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак