Decision № 76629157, 21.09.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 вересня 2018 року №826/18030/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., секретаря судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівнипровизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., що полягає у не включенні даних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського строкового вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014 та не затвердження реєстру вкладників відповідно до наданого Уповноваженою особою переліку вкладників, який містить дані ОСОБА_1, що має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Л.О. включити дані ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського строкового вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. оновленого переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити гарантоване відшкодування за договором банківського вкладу від 06.06.2014 №06/1239- 2014 на користь позивача у розмірі 194 749 (сто дев'яносто чотири тисячі сімсот сорок дев'ять) гривень 37 копійок.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 №К/800/16196/15 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2014 №826/18030/14 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 №826/18030/14 та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розгляд справи здійснено із врахуванням частини п'ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. щодо визнання нікчемними договору банківського рахунку від 02.06.2014 №8361 та договору банківського вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014, що зумовило невключення позивача до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк».

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказавши, що за результатами проведеної перевірки правочинів під час тимчасової адміністрації виявлено, що правочин, який укладено між публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 є нікчемним, з огляду на положення частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проти позову також заперечував, вказавши, що позовні вимоги до Фонду є безпідставними, оскільки виконавча дирекція Фонду затверджує загальний реєстр вкладників виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою. Проте, в даному випадку, Фонд не володів інформацією стосовно позивача, а тому у Фонду не виникало обов'язку перед позивачем щодо відшкодування йому коштів, а тому права останнього не були порушені, а позовні вимоги є передчасними.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» укладено договір банківського вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014, за умовами якого банк відкриває позивачу (вкладнику) вкладний (строковий) рахунок «надійний» у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у розмірі 194 749, 37 грн.

Також, між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» було укладено договір банківського рахунку від 02.06.2014 №8361, за умовами якого банк відкриває клієнту банківський поточний рахунок у гривні «рахунок» НОМЕР_2 та здійснює за ним банківські операції.

Внесення на банківський рахунок грошових коштів у розмірі 194 749,37 гривні підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції від 06.06.2014 №66671.

Разом з тим, Постановою правління Національного банку України від 17.06.2014 №365 публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.06.2014 №50 виведено публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк» з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» - Пантіну Л.О.

Постановою правління Національного банку України від 11.09.2014 №563 відкликано банківську ліцензію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2014 №92 розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» - Пантіну Л.О.

На підставі викладеного представник позивача 26.09.2014 подала заяву з проханням надати пояснення щодо відсутності в реєстрі вкладників, виплати яким проводяться за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через банк-агент «Київська Русь» ОСОБА_1.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» листом від 06.11.2014 №601/09-02 повідомила позивача, що договір банківського рахунку від 02.06.2014 №8361 та договір банківського вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014 по ОСОБА_1, операції з внесення грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, які є предметом кримінального провадження, Банком визнані нікчемними відповідно до вимог частин другої та третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, 03.10.2014 представником позивача було подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лист з проханням надати обґрунтовані пояснення щодо дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., а також вжити заходів для здійснення виплати ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду.

Листом від 12.11.2014 №02-036-13274/14 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що оскільки в Переліку вкладників, що був переданий до Фонду гарантування уповноваженою особою на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», інформація про ОСОБА_1 - відсутня, Фонд гарантування не має підстав для включення даної особи до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування.

Листом від 22.10.2014 №398/08-02 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» повторно повідомила позивача, що правочини, в тому числі договір банківського рахунку від 02.06.2014 №8361 та договір банківського вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, які є предметом кримінального провадження, Банком визнані нікчемними відповідно до вимог частин 2 та З статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач не погоджується із зазначеною позицією відповідачів, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, звернувся з позовом до суду з даним позовом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 №К/800/16196/15 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2014 №826/18030/14 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 №826/18030/14 та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, беручи до уваги висновки Вищого адміністративного суду України, висловлені в ухвалі від 15.03.2017 №К/800/16196/15, суд зазначає наступне.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Приписами пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно (частина третя статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (частина п'ята статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

В силу частини першої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина друга статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.201 №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр) (пункт 2 розділу ІV Положення №14).

З наведеного вбачається, що Перелік, який складається уповноваженою особою, та Загальний реєстр, який затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який, надалі, у формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження визнання договорів нікчемними, укладених з позивачем, відповідачем надано копію наказу від 29.08.2014 №61 разом з витягом з Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є додатком до вказаного наказу.

Щодо підстав невключення Уповноваженою особою ОСОБА_1 до Переліку, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що договори, укладені з позивачем, визнано нікчемними, оскільки недодержано письмової форми останніх (відсутнє свідоцтво про відкриття рахунку), відсутність реального внесення позивачем готівкових коштів до каси банку, укладення договорів у період визнання банку проблемним.

Так, згідно з пунктом 1.3 договору банківського рахунку від 02.06.2014 №8361, укладеного з позивачем, документом, що підтверджує відкриття клієнту рахунку у банку є свідоцтво про відкриття рахунку.

При цьому, в силу статті 1059 Цивільного кодексу України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

З огляду на вказані положення, відповідачем наголошено на порушенні форми договору банківського рахунку від 02.06.2014 №8361, оскільки його укладення не підтверджено свідоцтвом про відкриття рахунку.

З даного приводу суд звертає увагу на наступне.

Так, положення статті 1059 Цивільного кодексу України в частині нікчемності договору у разі недодержання письмової форми стосуються договорів банківського вкладу, а не договору банківського рахунку, про що наголошено відповідачем.

Крім того, суд звертає увагу, що грошові кошти у розмірі 197 749, 37 грн. зараховані на рахунок 262015011939801, відкритий на ім'я позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки про рух коштів по рахунку.

При цьому, відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відтак, дефект форми правочину (договору) є не очевидним свідченням недійсності (нікчемності або осопорюваності) останнього, з урахуванням того, що зарахування грошових коштів на банківський рахунок позивача, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Старокиївський Банк», підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а саме: копією квитанції 06.06.2014 №66671 та копією довідки про рух коштів по рахунку.

Також, суд звертає увагу, що договір був укладений, а кошти на рахунок позивача в публічному акціонерному товаристві «Старокиївський Банк» були внесені до запровадження тимчасової адміністрації банку.

Крім цього, уповноваженою особою наголошено також на тому, що станом на момент виникнення спірних правовідносин фінансовий стан банку не дозволяв виконувати свої зобов'язання перед вкладниками - фізичними особами, - з огляду на дію положень постанови Правління Національного банку України від 12.05.2014 №276/БТ, якою публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк» віднесено до категорії проблемних.

З приводу вказаних посилань слід зазначити, що, відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 12.05.2014 №276/БТ, якою публічне акціонерне товариство «Старокиївський Банк» віднесено до категорії проблемних, стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

У випадку, якщо правочин порушує публічний порядок, він є нікчемним у відповідності до вимог статті 228 Цивільного кодексу України. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Як зазначено в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, Уповноваженою особою не наведено та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що укладений з позивачем договір банківського вкладу (депозиту) був спрямований на завдання шкоди державі.

Відтак, відповідачем не виконано покладеного на нього обов'язку доведення правомірності оскаржуваної бездіяльності належними та допустимими доказами.

Посилання відповідача на те, що залучені позивачем кошти є коштами інших вкладників публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» і саме такі кошти залучені позивачем на його рахунки, що безумовно свідчить про «перекидання коштів» вкладу інших клієнтів банку, а відтак має наслідком визнання правочинів нікчемними, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки матеріалами справи не підтверджується залучення жодної іншої особи до спірних правовідносин, а відтак і «дроблення» її рахунку, крім того, кошти перераховувалися позивачем у межах одного банку, що жодним чином не впливало на фінансовий стан останнього.

Посилання відповідача, як на підставу для визнання нікчемності укладеного договору на те, що переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 відбувся в післяопераційний час, суд вважає також необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Виходячи з системного тлумачення зазначених правових положень, обставини здійснення переказу коштів на рахунок позивача в післяопераційний час не можуть бути доказом нікчемності укладеного договору, оскільки вкладник не несе відповідальності за фактичне здійснення переказу працівниками банку в післяопераційний час.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що в уповноваженої особи були відсутні підстави для не включення даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу із зазначенням суми всіх залишків на рахунку.

Разом з тим, з метою прийняття обгрунтованого рішення та належного захисту прав позивача суд звертає увагу на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 по справі №826/1476/15.

Так, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення до нього ОСОБА_1.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., що полягає у не включенні даних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського строкового вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014 суд зазначає наступне.

Як вбачається із наведених судом вище правових норм, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наділена повноваженнями щодо формування протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачами, інформацію про позивача не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, суд вважає, що підстав для визнання такої бездіяльності протиправною немає, оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» бездіяльності не було допущено. Так, відповідачем на виконання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації забезпечено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно, по договорам від 02.06.2014 №8361 та від 06.06.2014 №06/1239-2014, укладеним між позивачем та публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» і прийнято наказ від 29.08.2014 №6, оцінку якому судом дано вище.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки відповідні дії уповноваженою особою Фонду були вчинені.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (в редакції станом на час виникнення даних відносин) протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Відповідно до частини першої пункту 6 Розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (в редакції станом на час розгляду справи) Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення.

Відповідно до частин вісім, дев'ять цього ж пункту, протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку Уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Таким чином, наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження переліку вкладників та передачі його Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа на час вирішення справи наділена повноваженнями надавати до Фонду зміни та/або доповнення до переліків, в тому числі і щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Відтак, встановивши, що внаслідок протиправно прийнятого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» 29.08.2014 рішення відбулось порушення прав позивача, суд, враховуючи наведені правові положення та необхідність діяти відповідачу виключно на підставі законодавства та в межах наданих повноважень, вважає за необхідне зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення (зміни) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням ідентифікаційних даних ОСОБА_1 за договором банківського строкового вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014.

Водночас, щодо позовних вимог в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. оновленого переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити гарантоване відшкодування за договором банківського вкладу від 06.06.2014 №06/1239- 2014 на користь позивача у розмірі 194 749 (сто дев'яносто чотири тисячі сімсот сорок дев'ять) гривень 37 копійок, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з пунктом 2 Розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб складає на підставі переліку Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (з урахуванням обмежень, визначених Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (в редакції станом на час вирішення справи) Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду. Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Отже, Загальний реєстр вкладників формується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виключно на підставі переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або змін та/або доповнень до переліку, поданих уповноваженою особою та прийнятих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд в силу вищезазначених норм законодавства зобов'язаний включити позивача до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» для здійснення виплат коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду за договором банківського вкладу після подання уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у частині не включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до цього переліку.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення (зміни) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням ідентифікаційних даних ОСОБА_1 за договором банківського строкового вкладу від 06.06.2014 №06/1239-2014.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 231, 29 грн. (двісті тридцять одна гривня двадцять дев'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.