№ 76577438, 19.09.2018, Vinnytsia Regional Court of Appeal

Справа № 133/2009/17

Провадження № 22-ц/772/1705/2018

Категорія: 48

Головуючий у суді 1-ї інстанції Слободяний О. Є.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 рокуСправа № 133/2009/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Берегового О.Ю., Голоти Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В.О., ОСОБА_4 та її адвоката ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 червня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Козятинської районної державної адміністрації про звільнення від обов'язку утримувати неповнолітню дитину і звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Козятинської районної державної адміністрації про звільнення від обов'язку утримувати неповнолітню дитину і звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23.09.2016 р. з неї стягуються аліменти щомісячно на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку /доходів/, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.05.2016 року.

У зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у неї народилася донька ОСОБА_6, вона залишила роботу, не працює, отже сплачувати зазначений розмір аліментів не в змозі з поважних причин, в зв'язку з чим створилася заборгованість. Її чоловік отримує невелику платню, і з нього також за цим же рішенням суду на користь малолітньої дитини ОСОБА_5 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку. Таким чином з бюджету їхньої сім'ї стягується 50 % їхнього заробітку. Їм залишається невелика сума, на яку вони не в змозі прожити. Дохід дитини набагато перевищує її дохід, повністю забезпечує потреби дитини. В неї різко погіршився матеріальний стан та стан здоров'я, що дає підставу для звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у ОСОБА_4 матеріальний стан в період з вересня 2016 року по теперішній час не погіршився, доказів про те, що ОСОБА_5 отримує більший дохід ніж позивачка в матеріалах справи відсутні.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та постановити нове, яким позов ОСОБА_4 до Козятинської районної державної адміністрації про звільнення від обов'язку утримувати неповнолітню дитину і звільнення від сплати заборгованості по аліментах задовольнити в повному обсязі.

Позивачка мотивувала апеляційну скаргу тим, що ОСОБА_5 отримує матеріальну допомогу від держави та його дохід значно перевищує дохід ОСОБА_4 та ОСОБА_7

На апеляційну скаргу Козятинська районна державна адміністрація подала відзив, в якому зазначила, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, оскільки вона безпідставна.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 8 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.01.2012 року рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було проведено усиновлення дитини, позбавленої батьківського піклування - ОСОБА_8. Усиновлювачі були записані матір'ю та батьком дитини, а також змінили прізвище, ім'я та по батькові хлопчика на ОСОБА_5.

28.08.2014 року подружжя ОСОБА_5 звернулось до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області з позовом про скасування усиновлення ними малолітнього ОСОБА_5, оскільки останній страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу.

24.06.2015 року рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області в задоволенні позовних вимог про скасування усиновлення було відмовлено.24.04.2016 року ОСОБА_4 підкинула на 8 відділення КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. Ющенка» речі хлопчика та залишила заяву-відмову матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_7 від дитини.

23.09.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 на підставі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області. Також Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь установи або особи, якій буде передано малолітню дитину ОСОБА_5 після надання статусу дитини, позбавленої батьківських прав, аліменти щомісячно на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 в розмірі ? частини зі всіх видів їх заробітку (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, починаючи з 04.05.2016 року.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно ч. 1 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.

Частиною 2 ст. 197 СК України передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

В апеляційній скарзі позивачка посилається на погіршення її матеріального стану та здоров'я, при цьому на підтвердження своїх доводів не надає жодних доказів.

Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Доводи ОСОБА_4 про те, що вона звільнилась з роботи у зв'язку з народженням доньки колегія суддів не приймає, оскільки з моменту народження дитини пройшло більше 5 років.

Крім того, скаржник посилається на те, що ОСОБА_5 отримує більший дохід ніж вона, у зв'язку з чим відповідно до ст. 188 СК України батьки можуть бути звільненні від обов'язку утримувати дитину, однак доказів на підтвердження даного факту не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Однак обставин, які б у розумінні ст. 197 СК України давали підстави для звільнення від сплати заборгованості за аліментами відсутні, а тому апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Поряд з іншим, вимоги ОСОБА_4 в апеляційній скарзі щодо залучення до участі у справі ОСОБА_9 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача колегія суддів не бере до уваги, оскільки залучення третіх осіб до участі у справі не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції.

Згідно вимог ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо зміни кола осіб, які брали участь у справі у суді першої інстанції (заміни неналежного відповідача, залучення до участі у справі співвідповідачів чи третіх осіб).

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 відмовити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: О.Ю. Береговий

Л.О. Голота