Court ruling № 76570912, 17.08.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 серпня 2018 року Справа 0440/6112/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській обалсті про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській обалсті про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не долучено до до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, але подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», оскільки предметом позову є захист соціальних, трудовх прав..

Так, Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя..

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту й).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Питання судових витрат урегульовано главою 8 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-УІ "Про судовий збір" (далі - Закон).

Так, частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, статтею 8 Закону України “Про судовий збір” встановлено умови щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також, частиною другою цього Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, лише за умови звернення до суду із клопотанням щодо звільнення від сплати судового збору суд може звільнити особу від сплати судового збору, а також, слід зазначити, що враховуючи майновий стан сторони є правом суду, а не обов’язком щодо звільнення її від сплати судового збору, на підставі статті 8 Закону України “Про судовий збір”.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Таким чином, суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з немайновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 704,80 грн., тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до позовної заяви не подано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не надано документ, що підтверджує факт сплати судового збору в розмірі, визначеному чинним законодавством України, або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській обалсті про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору за адміністративний позов немайнового характеру, у сумі 704,80 грн. із заявлених позивачем немайнових вимог, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_3