Decision № 76568382, 16.03.2017, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1090/17 Справа № 185/2231/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Самокиші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЄ» на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2016 року за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЄ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЄ» звернулось до ОСОБА_2 з позовом, яким на погашення заборгованості за кредитним договором від 20.01.2012р. просило стягнути 55651грн.81коп., з яких 22682грн.31коп. заборгованість за тілом кредиту та 32969грн.50коп. заборгованість за відсотками та комісією.

Рішенням Петропавлівського райсуду Дніпропетровської області від 19.10.2016р. у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЄ» відмовлено. В апеляційній скарзі товариство просило скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог товариства за такими підставами.

Відмовляючи у задоволенні позову товариства про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з факту спливу трирічного строку позовної давності з дати здійснення останнього платежу на погашення заборгованості -20.02.2012р.

З вказаним висновком суду першої інстанції у повному обсязі погодитись не можна, враховуючи наступні вимоги закону та обставини справи.

20.01.2012р. між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано споживчий кредит у сумі 22802грн. строком на 30 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22.0000% річних протягом основного строку цього договору за виключенням останніх двох місяців, протягом яких відсоткова ставка складає 0.001%. Згідно п.2.1. договору повернення позичальником кредитних сум передбачено щомісячно до 20 дня/числа кожного місяця згідно додатку №1 до даного договору (а.с.12-14).

30.10.2015р. між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЄ» укладено договір факторингу №30/10-1, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги за укладеним з ОСОБА_2 20.01.2012р. кредитним договором (а.с.15-20,23).

За відомостями рахунку, наданого ПАТ «Ідея Банк», ОСОБА_2 на погашення кредитної заборгованості за договором здійснено лише єдиний щомісячний платіж – 20.02.2012р. (а.с.22).

Вимогами ст.ст.256,257 ЦК України передбачено трирічний строк позовної давності, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За положеннями ч.5 ст.261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до умов укладеного ОСОБА_2 кредитного договору повернення кредитних сум передбачено періодичними щомісячними платежами до 20 дня/числа кожного місяця, а тому з врахуванням ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за кожним з вказаних платежів окремо. Тобто, з врахуванням заяви представника відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності та дати звернення товариства до суду з даним позовом 26.02.2016р. (а.с.28), трирічний строк позовної давності сплив до щомісячних платежів за період з березня 2012 року по лютий 2013 року включно, а тому підстав для їх стягнення відповідно до вимог ч.3,4 ст.267 ЦК України не вбачається. Кожний із наступних, починаючи з березня 2013 року по липень 2014 року включно, щомісячних платежів заявлений товариством у межах трирічного строку позовної давності та складає загальний розмір заборгованості за кредитним договором у сумі 21480грн.52коп., у тому числі, 18112грн.36коп. заборгованості за тілом кредиту та 3368грн.16коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом (а.с.14).

Враховуючи зазначені вимоги закону та встановлені обставини справи з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЄ» на підставі ст.ст.1048,1054 ЦК України підлягає стягненню на погашення заборгованості сума 21480грн.52коп., яка складається з 18112грн.36коп. заборгованості за тілом кредиту та 3368грн.16коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Сума комісії за вказаний період з березня 2013 року по липень 2014 року у сумі 5523грн.78коп. (а.с.14) стягненню не підлягає за таких підстав. Відповідно до положень п.1.5 кредитного договору у розмірі 2.6000% річних передбачена сплата за обслуговування кредиту, при цьому будь-якого роз’яснення, що саме включає вказана послуга банку вказана ним як комісія кредитний договір не містить.

Відповідно до вимог ч.4 ст.11 закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Враховуючи зазначені вимоги закону та те, що комісія за обслуговування кредиту не є послугою з надання (передачі) споживачеві певного матеріального чи нематеріального блага за його замовленням для задоволення особистих потреб, підстав для стягнення з ОСОБА_2 у судовому порядку суми комісії не вбачається.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та апеляційної скарги товариства.

Керуючись ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу та позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЄ» задовольнити частково.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2016 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «РАНТЬЄ» 21480грн.52коп. заборгованості за кредитним договором, у тому числі, 18112грн.36коп. заборгованості за кредитом та 3368грн.16коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, а також 2893грн.80коп. на повернення судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.