Court ruling № 76540498, 18.09.2018, Kirovohrad District Administrative Court

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2319/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до

Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м.Кропивницький, вул.Академіка Корольова, 26, ЄДРПОУ: 39767636)

про визнання незаконною відмови, наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.05.2018 №С-5316/0-3633/0/17-18 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.02.2016 №77 "Щодо переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції", як такий, що суперечить вимогам Земельного кодексу У країни;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати учаснику бойових дій ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, яка знаходиться на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, на підставі клопотання від 26.04.2018.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 дану позовну заяву, внаслідок недодержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, залишено без руху і надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Так, в ухвалі судді від 22.08.2018 зазначено, що позивачем в позовній заяві не викладено обставин, якими він обґрунтовує незаконність оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.02.2016 року №77 та не зазначено, яким чином оскаржуване рішення порушує права, свободи та інтереси позивача. До того ж, не надано сам оскаржуваний наказ, як і не надано клопотання про його витребування та не зазначено чому неможливо подати відповідні докази.

На виконання даного недоліку, позивачем надано суду позовну заяву, згідно змісту якої в обґрунтування незаконності наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від №77 від 16.02.2016 позивачем зазначено, що спеціальним законом, а саме Земельним кодексом України (ч.7 ст.118), визначено вичерпний перелік підстав, за існування яких особі, яка звертається до відповідного суб'єкта розпорядження землями із заявою про надання земельної ділянки у власність, може бути відмовлено у задоволенні її заяви. Також, зазначає, що положеннями Земельного кодексу України не передбачено складання жодних переліків земельних ділянок для цілей надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки і не встановлено необхідності включення земельної ділянки до відповідного переліку, як передумови для надання такого дозволу. Позивач посилається, що такого висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд під час винесення рішення від 12.07.2018 по справі 826/12032/17 про скасування положень постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413.

Також, в ухвалі судді від 22.08.2018 вказано, що позивачем оскаржується наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №77 від 16.02.2016. Однак, до суду з даною позовною вимогою позивач звернувся 17.08.2018, тобто з пропущеним строком встановленим ст.122 КАС України.

На виконання зазначеного недоліку позовної заяви позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду з вимогою щодо визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №77 від 16.02.2016, а також клопотання про витребування у відповідача належним чином завіреної копії такого наказу.

Крім того, в ухвалі судді від 22.08.2018 зазначено, що звертаючись до суду, позивачем не додано документ про сплату судового збору. Також, вказано, що позивачем не надано суду доказів наявності у останнього статусу учасника бойових дій, як і не надано копії рішення уповноваженого державного органу про надання останньому такого статусу. При цьому, роз'яснено, що згідно пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС.

Однак, позивачем, при усуненні недоліків позовної заяви, не надано суду копії рішення уповноваженого державного органу про надання останньому такого статусу, а також іншого належного доказу наявності у нього статусу учасника бойових дій, як і не додано документ про сплату судового збору.

При цьому, позивач, посилаючись на наявність у нього довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та території України від 27.10.2015, виданої командиром військової частини А 1201 та ч.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стверджує, що він визнається учасником бойових дій.

Так відповідно до абзацу першого пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»Учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, згідно до абзацу другого пункту 19 статті 6 вказаного Закону, порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Однак, подана позивачем довідка не може бути підтвердженням наявності у позивача законних підстав для звільнення від сплати судового збору під час розгляду даної справи, як учасника бойових дій. Що дає підстави для висновку про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання незаконною відмови, наказу та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина