Decision № 76538240, 06.08.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2018 року № 826/1610/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Скидан С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до Головного управління Національної поліції у місті Києвіпро поновлення на роботіза участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача - Шерехора Т.В.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 серпня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві про поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем звільнено позивача із займаної за порушення присяги протиправно, оскільки хибно встановлено допущення ним порушення присяги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018року вирішено здійснювати розгляд справи № 826/1610/18 за правилами загального позовного провадження.

В судових засіданнях позивачем позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях.

Представником відповідача щодо задоволення позову заперечено, зазначено, звільнення позивача відбулось правомірно, у зв'язку із порушенням присяги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 14.02.2004 року проходив службу в органах внутрішніх справи та в подальшому в органах Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.11.2017 року за № 877 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у керуванні 14.10.2017 року, автомобілем, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, внаслідок порушення вимог абзаців 2 та 12 чистини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві, капітана поліції ОСОБА_1, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1358 о/с від 27.11.2017 року «Щодо особового складу» капітана поліції ОСОБА_1 на начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві звільнено із служби в поліції згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Вважаючи, що звільнення відбулось з грубим порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 № 3460-ІV, «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 № 580-VIII, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною 2 статті 19 Закону № 580-VІІІ визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Для визначення сутності службової дисципліни, обов'язків поліцейських стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення застосуванню підлягає Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 р. № 3460-ІV.

Відповідно до змісту статті першої Закону № 3460-ІV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Закону № 3460-ІV передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом(ст. 5 Закону № 3460-ІV ).

Статтею 7 Закону № 3460-ІV передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Розділом II Правил № 1179 визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.

Згідно зі ст., ст. 12, 14 Закону № 3460-ІV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

У свою чергу, підпунктом 6.2.1 пункту 6 Інструкції № 230 передбачено, що виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право, зокрема викликати осіб рядового, начальницького складу (далі - РНС), стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування.

Згідно з п.п. 6.2.1 п. 6 Інструкції № 230 обов'язки виконавця (голови, членів комісії) є, зокрема дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства; у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акту.

Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування.

Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 Інструкції № 230 особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, зокрема має право брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акту про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

З тексту наказу ГУНП в м. Києві від 14.11.2017року № 877, вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, невиконання вимог ПДР України, які виразився у керуванні 14.10.2017 року автомобілем OPEL ASTRA, номерний знак АА 4790НМ, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків та в порушенні вимог горизонтальної дорожньої розмітки.

Керування позивачем транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння та в порушенні вимог горизонтальної дорожньої розмітки, визначено відповідачем як діяння, що утворили склад порушення позивачем службової дисципліни.

Як вбачається із наданих суду доказів, ОСОБА_1 дійсно визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2017 року.

Однак, слід зауважити, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, згідно встановленого порядку, відповідного огляду на стан сп'яніння, тоді як керування транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння рішенням суду не підтверджено.

Аналогічні висновки викладено в Постанові Апеляційного суду міста Києва від 26.01.2018 року, за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2017 року.

З огляду на встановлені судом обставини, висновки відповідача щодо керування позивачем транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння є передчасними, я встановлено рішенням суду, безпідставними.

Суд погоджується із доводами відповідача, що позивачем все ж допущено порушення вимог ПДР та Дисциплінарного статуту, однак не у обсягах встановлених службовим розслідуванням.

Враховуючи, що нормами ст., ст. 12, 14 Закону № 3460-ІV диференційовано види покарання за порушення службової дисципліни, в залежності від їх важкості, а судом встановлено, що не усі порушення ПДР, встановлені службовим розслідуванням знайшли своє підтвердження, то обраний відповідачем засіб покарання позивача є неоправдано суворим.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що спірні Накази Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.11.2017 року за № 877 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», та № 1358 о/с від 27.11.2017 року «Щодо особового складу» яким позивача звільнено із займаної посади, підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи надані докази, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 14.11.2017 року за № 877 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1358 о/с від 27.11.2017 року «Щодо особового складу».

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві.

5. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук