Court ruling № 76523040, 17.09.2018, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City)

Справа № 489/6030/15-к

17.09.2018

Кримінальне провадження

№ 1-кп/489/23/2018

У Х В А Л А

17 вересня 2018 р.

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

судді - Крутія Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О.,

прокурора - Докторович Т.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До теперішнього часу судове слідство по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 187 КК України, не закінчено.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою закінчується 17.09.2018 року.

Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що ризики прокурором не доведені, обвинувачений має постійне місце проживання, тривалий час перебуває під вартою, його стан здоров’я погіршився, матеріали справи досліджені.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в клопотанні захисника та обвинуваченого необхідно відмовити, а клопотання прокурора підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.9 КПК України, суд приймає до уваги висновки викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини, з урахуванням практики якого застосовується кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема у рішеннях "В. проти Швейцарії" від 26.01.1993 р., "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006 р., виходячи з яких наявність ризиків переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів оцінюється не тільки залежно від суворості можливого покарання та тяжкості злочину. Їх треба визначати з врахуванням низки інших ревалентних факторів, які можуть або підтвердити наявність такого ризику, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою, якими є характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого насильницького злочину та злочину середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий, характеризується негативно, перебував в розшуку, а отже ризик, який було враховано при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме вчинення іншого злочину - не зменшився. Таким чином, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до 15.11.2018 року.

В клопотанні захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.П. Крутій