Court ruling № 76510237, 21.01.2016, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 200/21938/14-ц

Провадження №2/200/966/15

У Х В А Л А

про забезпечення позову

«21» січня 2016 року м. Дніпропетровська

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ПАТ «Дніпрогаз» про зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно автоматичному розподілу справ між суддями зазначену цивільну справу передано до розгляду судді Женеску Е.В.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2015 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21 березня 2015 року на 14:00 год.

21 січня 2016 р. позивачка через канцелярію позивачка надала суду клопотання про забезпечення позову, в якому просила поновити газопостачання до її квартири, за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, б. 28 АДРЕСА_1, до розгляду справи по суті.

В обґрунтування заяви зазначає, що вона більше роки не може приготовити їсти, та погіршилося здоров’я.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Пленумом Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4, зазначено що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається позивач просить суд забезпечити позов, шляхом зобов’язання відповідача поновити газопостачання за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, б. 28 АДРЕСА_1, до розгляду справи в суді, до того ж із вимог позивача в уточненій позовній заяві, є саме зобов’язання відповідача ПАТ «Дніпрогаз» поновити газопостачання за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, б. 28 АДРЕСА_1.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Співмірність забезпечувальних заходів заявленим вимогам полягає у відповідності (адекватності), майнового інтересу заявника заходам, про застосування про яких він клопоче перед судом .

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській юридичній особі, яка здійснює таку діяльність.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати інтереси не тільки позивача, ай інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку з застосування відповідних заходів.

Суддя оглянувши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, прийшов до висновку, що вимога, яка зазначена в заяві про забезпечення позову є тотожною з вимогою в уточненій позовній заяві від 20.01.2016 р., а тому обраний вид забезпечення позову не є співрозмірним з заявленими вимогами в позовній заяві. Крім того, позивачем не обґрунтовано необхідності застосування даного виду забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, та те, що підставою для забезпечення позову є можливість утруднення чи погроза не можливості виконання рішення суду, а застосування даного виду забезпечення позову може передчасно вирішити заявлені вимоги по суті, що не передбачено діючим законодавством, суд вважає, що вимога про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Е.В. Женеску