Court ruling № 76472097, 05.09.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 вересня 2018 року м. Київ №826/13931/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Звертаючись з позовом про зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", який має право на відшкодування коштів за вкладом на поточному рахунку, представником позивача заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску позивачем строку для звернення до адміністративного суду та його поновлення.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи наведені у клопотанні про поновлення строку для звернення до суду обставини на предмет їх обґрунтованості, судом встановлено, що в якості підстави пропуску позивачем цього строку у клопотанні представником позивача зазначено неоднозначну судову практику з приводу підсудності спорів з Уповноваженою особою Фонду, яка мала місце з 2016р. по квітень 2018р., зокрема з посиланням на правову позицію Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 по справі №21-4846а15 та від 15.06.2016 по справі №826/20410/14, згідно з якою спори, що виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, в результаті чого провадження у подібних справах судами закривалися.

Також представником позивача зауважено, що лише з 12.04.2018 Верховним Судом остаточно вирішено питання розмежування юрисдикції у справах у Уповноваженою особою Фонду та ухвалено постанову у справі №826/20410/14, згідно з якою спір фізичної особи з Уповноваженою особою Фонду щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На момент винесення вище згаданої постанови, на думку представника позивача, виникла колізія норм матеріального та процесуального права, законне "уникнення" якої позивачем не могло бути заздалегідь передбаченим, що зумовило пропуск встановленого строку для звернення до суду.

Неоднозначність судової практики, що існувала у справах даного виду, є загально-відомою в юридичній сфері обставиною, з огляду на що ця обставина не підлягає окремому розширеному аналізу судом.

У той же час така обставина, на думку суду, не свідчить про існування прямого обмеження конституційного права позивача на судовий захист і здійснення правосуддя, як це доводить представник позивача. Не є дана обставина також беззаперечним доказом об'єктивної перешкоди для звернення позивача з цим адміністративним позовом, подолання якої (перешкоди) для позивача було неможливим або ускладненим.

Зазначеного висновку суд приходить, враховуючи, у т.ч. відсутність доказів звер-нення позивача з таким же позовом до судів загальної юрисдикції (загальних, адміністра-тивних або господарських) та (або) наявність судових рішень про відмову у відкритті та/або закриття провадження за аналогічною за змістом позовною заявою позивача. Більше того, відсутність вказаних доказів свідчить про те, що будучи обізнаною про порушення свого права на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, позивач тривалий час не вчиняла жодних дій з метою захисту та поновлення цього права.

Як передбачено ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Водночас з огляду на відсутність такого звернення з боку позивача суд апріорі не міг здійснити захист порушених, на її думку, прав, свобод чи інтересів, а тому підстави стверджувати про обмеження позивача у доступі до правосуддя відсутні, та, на думку суду, є надуманими.

Виходячи із наведеного, суд визнає неповажними обставини, зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку на звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністра-тивного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя

у х в а л и в:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з інших підстав, ніж наведені у доданій до позову заяві, та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання та згідно з ч. 1 ст. 294 КАС України не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя Д.А. Костенко