Decision № 76471139, 14.09.2018, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 р. № 814/1450/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2015 № 3422-17,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу визнати протиправним та скасувати прийняте 10.06.2015 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 3422-17 про визначення позивачу транспортного податку за 2015 рік в сумі 25 000 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що транспортний податок, який є місцевим податком, був введений з 01.01.2015 на підставі Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи». Проте, з урахуванням специфіки встановлення місцевих податків та зборів, на думку позивача, підстав для нарахування транспортного податку за 2015 рік не було.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 31-32) Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) зазначило, що нарахування податку було здійснено у відповідності зі статтею 267 Податкового кодексу України, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2015 № 3422-17 (надалі - Рішення, арк. спр. 21, 34) ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (надалі - Інспекція) визначила суму податкового зобов'язання позивача з транспортного податку за 2015 рік в сумі 25 000 грн.

Як вказано у відзиві на позовну заяву, Рішення було прийнято на підставі статті 267 Податкового кодексу України, а об'єктом оподаткування транспортним податком є належний позивачу легковий автомобіль марки NISSAN MURANO 2011 року випуску з об'ємом двигуна 3498 куб. см.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Елементи транспортного податку були встановлені статтею 267 Податкового кодексу України, на підставі якої Інспекція визначила суму податкового зобов'язання позивача.

В той же час, згідно з чинною у 2015 році редакцією пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, місцеві податки та збори встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад, при цьому, відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 та пункту 12.5, обов'язковість сплати у 2015 році транспортного податку була обумовлена фактом прийняття місцевою радою до 15 липня 2014 року відповідного рішення. Оскільки ця умова не була дотримана, нарахування відповідачем податкового зобов'язання не може визнаватися правомірним.

Усуваючи суперечності у нормах Податкового кодексу України, Інспекція, згідно з пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, мала прийняти рішення на користь позивача.

Про незаконність нарахування у 2015 році транспортного податку зазначено зокрема у постановах Верховного Суду: від 18.01.2018 у справі № 813/1701/17 (К/9901/2107/17), у справі № 804/1241/17 (К/9901/1648/17); від 14.02.2018 у справі № 820/2137/17 (К/9901/5290/17).

Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі наведеного вище суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 10.06.2015 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 3422-17.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн., сплачений платіжною квитанцією від 17.04.2018 № 18821788.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна