Court ruling № 76470165, 13.09.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 вересня 2018 року Справа № 0440/5783/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А1302 про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А1302 про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із недотриманням вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, 10 вересня 2018 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та уточнена позовна заява.

Так, відповідно до ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, ОСОБА_1 було зазначено, що про звільнення з Військової частини А1302 та відповідно про існування оскаржуваного наказу командира Військової частини А1302 від 28.07.2017 року № 1572 останній дізнався лише з відповіді відповідача, яка була надана на запит адвоката Андрухів Ю.О., а саме 21.06.2018 року за № 2336. Крім того зазначено, що позивач отримав важке вогнепальне проникаюче черепно-мозкове поранення у зоні АТО, у зв'язку з чим проходив стаціонарне лікування до 07.11.2016 року та продовжує амбулаторне лікування до цього часу, з огляду на що, за станом здоров'я не був спроможний захищати свої порушені права.

Судом, в свою чергу, не приймаються доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки 19.12.2017 року ОСОБА_1 звертався з відповідною заявою до Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону щодо не видачі йому Військовою частиною А1302 грошового атестату та здійснення неповного розрахунку при звільненні. Листом № 1314/19/101 від 19.02.2018 року відповідачем було повідомлено, що грошовий атестат серії ЗУ 341160, 08.01.2018 року було передано дружині ОСОБА_1, крім того повідомлено, що в термін до 21.01.2018 року буде здійснено повних розрахунок належних ОСОБА_1 видів грошового забезпечення. З викладеного слід дійти висновку, що станом на 19.12.2017 року, позивач повинен був обізнаний про його звільнення, однак не погоджуючись з такими діями відповідача останній звернувся до суду з позовною заявою лише 30.07.2018 року.

Крім викладеного, суд звертає увагу, що посилання позивача на неможливість своєчасного звернення до суду через тяжкий стан здоров'я не приймаються судом до уваги, оскільки на стаціонарному лікуванні позивач перебував до 07.11.2016 року, в свою чергу перебування на амбулаторному лікуванні, на переконання суду, не може вважатись беззаперечною перешкодою для звернення позивача до суду, тим більш, на теперішній час ОСОБА_1 також перебуває на амбулаторному лікуванні, проте це не завадило йому звернутись до суду з даною позовною заявою.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про неповажність наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду та у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, а саме: не надав до суду належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Виходячи з вищенаведеного суд звертає увагу на те, що позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо він не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду. Часткове виконання ухвали суду не вважається належним виконанням.

Таким чином, судом встановлено невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, що процесуально позбавляє можливості відкрити провадження у справі.

Відповідно до вимог п. 1, п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути з усіма доданими до неї матеріалами.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А1302 про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 13.09.2018 року.

Суддя Н.В. Боженко