Decision № 7642913, 14.01.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2010 р. Справа № 3/243/09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «КП ОТІ»

                    03115, м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 30/32

до:                    Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області          

54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5

про стягнення заборгованості в сумі 11 178,73 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Серпутько В.Б., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача борг в сумі 9264,00 грн., пеню за прострочення зобов’язання –555,08 грн., компенсацію з урахуванням індексу інфляції –1119,80 грн., та трьох відсотків річних –239, 85 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 127/МКЛ від 03.12.2008 р., акту виконаних робіт, норм Господарського й Цивільного законодавства України, та мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе грошових зобов’язань за отримані послуги.

Відповідач 11.01.2010 р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що борг в сумі 11178,73 грн. визнає, та просить суд на підставі ч. 3 ст. 83 Господарського кодексу України зменшити розмір пені, яка визначена у позовній заяві, оскільки Управління МВС України не мало можливості своєчасно та в повному обсязі сплатити заборгованість через причини, що не залежить від його волі.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника відповідача, суд –

встановив:

03 грудня 2008 року між сторонами був укладений договір № 127/МКЛ, згідно з умовами якого позивач, як виконавець, за завданням замовника зобов’язався виконати роботи з демонтажу ПТК вузла місцевого рівня (далі - ВМР) ДІС, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Шевченка, 71, який належить підрозділу ГІРФО Ленінського РВ Миколаївського МУУМВС у Миколаївській області, здійснити у новому приміщенні зазначеного підрозділу за адресою: м. Миколаїв, вул. 11-та Повздовжня, 45, монтаж, пусконаладку та введення в експлуатацію цього ПТК (далі - послуги), відповідач же, як замовник, зобов’язався прийняти та оплатити надані послуги згідно з актом виконаних робіт у триденний термін після його підписання.

Пунктами 1.3, 1.4, 2.1 договору сторони обумовили, що перелік видів послуг, які надаються за цим договором визначаються у додатку 1, який є невід’ємною частиною договору; послуги надаються виконавцем протягом 10 робочих днів, сума цього договору разом з ПДВ складає 9264,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що згідно акту № 1/4812/127/МКЛ/НП-08, 19.12.2008 року виконавець надав, а замовник прийняв послуги за договором № 127/МКЛ від 03.12.2008 р. на загальну вартість 9264,00 грн.

В акті зафіксовано, що на день його складання за надані послуги замовником сплачено: 0 грн. 00 коп. Відносно ж наданих послуг жодних претензій сторони одна до одної не мають.

У триденний термін після підписання сторонами акту виконаних робіт відповідач проплату отриманих послуг не здійснив.

Позивач неодноразово звертався до замовника з листами здійснити оплату за надані послуги, але на день розгляду даної господарської справи документальні докази належного виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов’язань відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2009 р. відповідач листом № 8/1530 повідомив позивача, що оскільки пакет документів поданий до виконання після закінчення відповідного бюджетного періоду, який встановлено чинним законодавством, тобто після 31.12.08 р. то УМВС України в Миколаївській області, відповідно до наказів ДКУ від 25.05.04 р. № 89 «Порядок обслуговування бюджетних установ в органах ДКУ»зі змінами та від 09.08.2004 р. № 136 «Порядок обліку бюджетних зобов’язань бюджетних установ»зі змінами, не мало можливості зареєструвати відповідним чином та сплатити вказані зобов’язання.

За правилами п. 1 ст. 901, п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно норм ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З вищенаведених норм вбачається порушення відповідачем господарських зобов’язань в частині не проведення оплати позивачу в обумовлені договором строки.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у разі невиконання зобов’язань визначених цим договором винна сторона зобов’язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України, яка діє на момент порушення зобов’язання за період, визначений законодавством.

Але, до канцелярії господарського суду 14.01.10 року надійшла від позивача факсограма в якій ВАТ «КП ОТІ»відмовляється від позовних вимог в частині стягнення пені з відповідача.

Оскільки, таке право позивача передбачено нормами діючого процесуального законодавства України, а саме –ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, то відповідно з правилами п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цієї частині підлягає припиненню.

Таким чином, на підставі наведеного, суд дослідивши надані документальні докази та проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, як в частині стягнення з боржника суми основного боргу в розмірі 9264,00 грн. так і стягнення господарських санкцій у вигляді трьох відсотків річних в сумі 239,85грн. та індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 1119,80 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5, код ЄДРПОУ 08592253) на користь Відкритого акціонерного товариства «КП ОТІ»(03115, м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 30/32, код ЄДРПОУ 21502504) –9264,00 грн. боргу, індекс інфляції за весь час прострочення в розмірі - 1119,80 грн., три відсотки річних в сумі –239, 85грн., 106,23 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження по справі в частині стягнення пені за прострочення зобов’язання в сумі –555,08 грн. припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя