Decision № 76417082, 07.09.2018, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1224/1813 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Степанця Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі-позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 12.06.2018 року № ХС1763/326/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу у розмірі 223380,00 грн.

Ухвалою від 27.06.2018 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 12.07.2018 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам надано строк на подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 28.08.2018 року о 10:00 год.

28.08.2018 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні відповідно до наказу голови суду від 17.07.2018 року № 06-07/31, розгляд справи відкладено на 07.09.2018 року о 11:00 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що 12.06.2018 року ГУ Держпраці у Херсонській області винесено постанову про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу у розмірі 223380,00 грн., яку позивач вважає протиправною, посилаючись на наступне. Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач порушив пункт 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, оскільки уповноважені посадові особи письмово не повідомили позивача, як суб'єкта господарювання, про розгляд справи не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграммою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Не надіслання відповідачем повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу позивач підтверджує довідкою відділення поштового зв'язку про те, що на адресу ФОП ОСОБА_3 у період з 29.05.2018 року до 13.06.2018 року кореспонденція від ГУ Держпраці не надходила. Також представник позивача відмітив, що Великоолександрівський районний суд Херсонської області розглянув справу № 650/854/18 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, про що ГУ Держпраці у Херсонській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 року № ХС1763/326/АВ/П/ПТ. Постановою від 27.06.2018 року закрито справу № 650/854/18 у зв'язку з відсутністю діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення. Розглядаючи дану справ Великоолександрівський районний суд встановив, що в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке налжить ФОП ОСОБА_3, проходили стажування: ОСОБА_4 на посаді бармена з 15.05.2018 року та ОСОБА_5 на посаді офіціанта з 14.05.2018 року, у зв'язку з чим були допущені до роботи. Однак вказані особи не виконували трудових обов'язків в порядку визначеному КЗпП України, не дотримувалися трудового розпорядку, не отримували заробітної плати. Також позивач зазначає, що акт інспекційного відвідування від 18.05.2018 року № ХС1763/326/АВ та оскаржувана постанова містять недостовірні відомості, а саме: у Акті від 18.05.2018 року місцем складання зазначено смт. Новоолександрівка, хоча об'єктом відвідування було кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; а постанова про накладення штрафу від 12.06.2018 року № ХС 1763/326/АВ/П/ПТ/ТД-ФС винесена на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.05.2018 року №ХС/1763/326/АВ, який відповідачем не виносився, оскільки інспекційне відвідування було здійснене. На підставі викладеного вище позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що на підставі звернення, що надійшло на "гарячу лінію" Управління, відповідно до наказу від 16.05.2018 року № 434 та направлення від 16.05.2018 року № 599 в період з 18.05.2018 року по 21.05.2018 року здійснене інспекційне відвідування з питань дотримання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці ФОП ОСОБА_3 за наслідками якого складений акт інспекційного відвідування від 18.05.2018 року № ХС1763/326/АВ, один примірник якого отриманий позивачем особисто та підписаний без зауважень. Під час інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем вимог законодавства про працю, а саме: в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" працівники кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" (ОСОБА_4 - бармен та ОСОБА_5 - офіціант) допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомленням ДФС. Під час відвідування проведено опитування ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що їх роботодавцем є ФОП ОСОБА_3 Також наявність вказаних працівників на робочому місці зафіксовано відеофіксацією. Відповідач відмічає, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця. Натомість, стаття 26 КЗпПУ передбачає укладення трудового договору з умовою сторін про випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Вказана умова зазначається в наказі про прийняття на роботу, відтак, під час періоду випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Отже, в даному випадку ФОП ОСОБА_3 повинна була належним чином оформити трудові відносини, а при необхідності встановити термін випробування. Таким чином, дії позивача правомірно кваліфіковано, як порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України. У свою чергу позивач повідомлений належним чином про розгляд справи про накладення штрафу, що підтверджується направленим на його адресу відповідного повідомлення від 29.05.2018 року № 01-08/1/269/1. Посилання відповідача в оскаржуваній постанові на акт про неможливість проведення інспекційного відвідування є помилковим, оскільки обставини та реквізити зазначені саме акту про інспекційне відвідування від 18.05.20187 року № ХС1763/326/АВ. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_3, рнокпп НОМЕР_1, здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 27.03.2002 року Серія НОМЕР_2.

18.05.2018 року інспектором праці Байрак А.О. на підставі анонімного звернення на "гарячу лінію" від 16.05.2018 року, наказу першого заступника начальника ГУ Держпраці у Херсонській області 16.05.2018 року № 434 "Про проведення інспекційного відвідування", направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.05.2018 року № 599, проведено інспекційне відвідування кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ФОП ОСОБА_3 з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин; оплати праці; гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.

За результатами інспектування складено Акт від 18.05.2018 року № ХС 1763/326/АВ, яким зафіксовано порушення вимог законодавства про працю, а сааме: ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 - працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого, наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органом та повідомлення ДФС. Так, працівником кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" було допущено до роботи ОСОБА_4 на посаду бармена з 15.05.2018 року та ОСОБА_5 офіціантом з 14.05.2018 року.

18.05.2018 року до Головним управлінням Держпраці у Херсонській області винесено припис про усунення виявлених порушень зі строком виконання до 18.06.2018 року.

29.05.2018 року перший заступник Головного управління Держпраці у Херсонській області, розглянувши акт інспекційного відвідування від 18.05.2018 року № ХС1763/326/АВ, прийняв рішення про призначення розгляду справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_3 за порушення законодавства про працю на 12.06.2018 року о 12:00 год., про що складене повідомлення від 29.05.2018 року № 01-08/1/269/1.

12.06.2018 року за результатами розгляду справи перший заступник ГУ Держпраці у Херсонській області виніс постанову № ХС17638/326/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу у розмірі 223380,00 грн. Сума штрафу підлягає сплаті протягом 1 місяця з дня прийняття постанови.

У свою чергу 18.05.2018 року інспектором з праці Байрак А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення № ХС 1763/326/АВ/П/ПТ відносно ОСОБА_3, відповідно до якого остання у період з 01.01.2018 року по 18.05.2018 року вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП, а саме: в порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 допустила працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до роботи в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" без укладення трудового договору, оформленого, наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органом та повідомлення ДФС.

Постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27.06.2018 року у справі № 650/854/18, яка набрала законної сили 09.07.2018 року, за результатами розгляду протоколу ГУ Держпраці у Херсонській області про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 року № ХС1763/326/АВ/П/ПТ відносно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП - закрито справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення.

Розглядаючи справу № 650/854/18, Великоолександрівський районний суд встановив наступні обставини. Так, ОСОБА_3 відповідно до наказу № 3 від 14.05.18 року допустила до проходження стажування на посаду офіціанта кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_5 та на посаду бармена - ОСОБА_4 (наказ від 15.05.2018 року) без допуску до виконання основної роботи. Стажування проходило за відповідними посадами по декілька годин на день, за що заробітна плата не виплачувалася, здійснення грошових операції відповідно до наказу про стажування було заборонене.

Таким чином, у постанові від 27.06.2018 року у справі № 650/854/18 встановлено, що допуск ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до проходження стажування не є фактичним допуском вказаних осіб до роботи, відтак відсутні підстави для притягнення ФОП ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, зважаючи на приписи ч. 6 ст. 78 КАС України, суд бере до уваги обставини, встановлені постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27.06.2018 року у справі № 650/854/18 щодо подій, що мали місце під час проведення інспекційного відвідування та які стосуються дій ФОП ОСОБА_3

Надаючи оцінку законності постанови про накладення штрафу, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 69 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п.ункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Підставою накладення штрафу, зокрема, визначено акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу (абз. 4 п. 2 Порядку № 509).

Пунктами 3, 4 Порядку № 509 визначено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п. 6 Порядку № 509).

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (п. 7 Порядку №509).

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного у пункті 3 цього Порядку, складає в двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, постанову про накладення штрафу, яка надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю (абз. 2, 4 п. 8 Порядку № 509).

Таким чином, Порядок № 509 визначає обов'язок суб'єкта контролю повідомити суб'єкта господарювання про розгляд щодо нього справи про накладення штрафу та право суб'єкта господарювання бути присутнім при розгляді такої справи.

Представник позивача заперечував факт повідомлення позивача про розгляд щодо неї справи про накладення штрафу.

У судовому засіданні на підтвердження додержання пункту 6 Порядку № 509 відповідач надав суду копію сторінки Журналу вихідної кореспонденції, оглянувши яку суд встановив, що нижче останнього рядку на сторінці під типографічно розкресленою таблицею здійснено напис "01-08/1/1269/1 29.05.18 ФОП ОСОБА_3 Повідомлення".

Інших доказів надіслання ФОП ОСОБА_3 повідомлення про розгляд справи, як то рекомендований лист чи вручення повідомлення особисто позивачу під розпис, відповідач суду не надав.

Натомість позивач надав суду довідку від 25.08.2018 року, видану заступником начальника відділення поштового зв'язку В-Олександрівка Лавренко О.І. про те, що рекомендованих листів з ГУ Держпраці в Херсонській області в період з 29.05.2018 року до 13.06.2018 року на адресу: АДРЕСА_2, на ім'я ФОП ОСОБА_3 не надходило.

Таким чином, суд вважає, що надана відповідачем копія Журналу вихідної кореспонденції не є належним та допустимим в розумінні норм КАС України доказом повідомлення ФОП ОСОБА_3 про розгляд щодо неї справи про накладення штрафу.

За таких обставин суд дійшов висновку про недотримання відповідачем вимог пунктів 6 та 7 Порядку № 509, чим порушено права позивача на об'єктивний розгляд справи про накладення на неї штрафу.

Щодо доводів позивача про те, що акт інспекційного відвідування 18.05.2018 року №ХС1763/326/АВ та постанова від 12.06.2018 року №ХС1763/326/АВ/П/ПТ/ТД-ФС мають недостовірні відомості у їх реквізитах, а саме: у Акті місцем складання зазначено смт. Новоолександрівка, хоча об'єктом відвідування було кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; а постанова про накладення штрафу винесена на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.05.2018 року №ХС/1763/326/АВ, який відповідачем не виносився, оскільки інспекційне відвідування було здійснене, необхідно зазначити наступне.

Так, суд зазначає, що вказані неточності мають місце, однак вони не є такими, що змінюють зміст документу. В Акті інспекційного відвідування від 18.05.2018 року №ХС1763/326/АВ помилково зазначено місце складення - смт. Новоолександрівка, однак місце проведення зазначене вірно, тобто фактична адреса місця знаходження кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" - АДРЕСА_1. Даний акт позивач підписала без заперечень.

У свою чергу постанова про накладення штрафу від 12.06.2018 року №ХС1763/326/АВ/П/ПТ/ТД-ФС винесена за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.05.2018 року № ХС1763/326/АВ.

Отже, зважаючи на те, що реквізити зазначеного акту про неможливість проведення інспекційного відвідування співпадають з реквізитами акту інспекційного відвідування, а також сама постанова містить обставини, встановлені під час проведення перевірки, суд оцінює вказані неточності, як описки, які не впливають на суть прийнятого документу. Крім того, факти проведення інспекційного відвідування та місце його проведення у судовому засіданні учасниками справи не оспорювалися.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб'єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.

З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин, суд вважає за необхідне надати оцінку підставам для прийняття відповідачем рішення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.

Так, 16.05.2018 року на номер "Гарячої лінії" Головного управління Держпраці Херсонської області надійшло анонімне звернення, в якому, зокрема повідомлялося, що ".. ФОП ОСОБА_3 код РНОКПП НОМЕР_1 Кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" та кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1 … використовує найману працю без офіційного працевлаштування".

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96).

Сфера застосування цього Закону № 393/96 визначена статтею 12 та не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".

Відповідно ч. 1 до ст. 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною 1 статті 3 Закону № 393/96 зазначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 5 Закону № 393/96 звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону ( ч.ч. 7, 8 ст. 5 Закону № 393/96).

Встановлено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч. 1 ст. 8 Закону № 393/96).

Таким чином, із аналізу вищевказаних норм слідує, що звернення громадян викладаються письмово або усно формі пропозиції (зауважень), заяв (клопотань) і скарг. Єдиною відмінною ознакою між усним та письмовим зверненням Закон № 393/96 встановлює обов'язкове підписання його заявником із зазначенням дати письмового звернення.

Відтак, суд вважає, що усне звернення, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним, а тому не може бути підставою для вжиття будь-яких заходів реагування з метою встановлення обставин, викладених у такому зверненні.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів ( п. 2 Порядку № 295).

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Суд зазначає, що наказ 16.05.2018 року № 434 "Про проведення інспекційного відвідування" винесено відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 та звернення громадян, отримане з "гарячої ліні" ГУ Держпраці у Херсонській області від 16.05.2018 року.

Тобто, зі змісту п.п. 3 п. 5 Порядку № 295 слідує, що наказ винесено за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, тобто за зверненням на "Гарячу лінію" Управління Держпраці.

Однак, суд зазначає, що законодавством України закріплено, що звернення громадян, з яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімним і розгляду не підлягають, а відповідно, на інформацію, отриману з таких звернень встановлене обмеження.

Жодним спеціальним Законом не надано відповідачу право розглядати анонімні звернення громадян та використовувати їх в якості підстави для проведення інспекційного відвідування.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог Порядку № 295 щодо наявності законних підстав для проведення інспекційного відвідування позивача.

Отже суд вважає, що приймаючи постанову від 12.06.2018 року, відповідач діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відтак оскаржена постанова не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС.

Варто відмітити, що постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27.06.2018 року у справі № 650/854/18 встановлено відсутність події щодо допуску ФОП ОСОБА_3 працівників до роботи без укладення трудового договору, тобто відсутність складу правопорушення, за яке відповідачем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак не довів правомірності постанови від 12.06.2018 року про накладення штрафу у повному обсязі, що є підставою для скасування даної постанови.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-78, 139, 241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 12.06.2018 року №ХС1763/326/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу у розмірі 223380,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73003, м. Херсон, вул. Горького, 8).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 вересня 2018 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 10.4.1