Court ruling № 76371632, 10.09.2018, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

УХВАЛА

Іменем україни

10 вересня 2018 року справа № 521/14994/18

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Михайлюк О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільної сумісної власності подружжя, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільної сумісної власності подружжя.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам викладеним у ст. 177 ЦПК України.

Так, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За роз'ясненнями, що містяться у п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивачем надана квитанція про сплату судового збору від 04.09.2018 року яка містить невірні реквізити, що унеможливлює перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільної сумісної власності подружжя - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки вказані в мотивувальній частині ухвали в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

10.09.18